ГОЛОВНА | ФОРУМ | РЕМОНТ | МАГАЗИН | ЕРОТИКА| АДРЕСИ

СТАТТІ > Вибір бюджетного велосипеда   


 

Вибір бюджетного велосипеда від 300 до 500 доларів

( v2.2 від 15 квітня 2006 )

Цей текст є перекладом статті «Выбор бюджетного велосипеда», оригінал якої знаходиться на ресурсі Birota.ru.
Переклад розміщено з дозволу Tilbert, автора статті. Переклад враховує місцеву специфіку.

Даний текст претендує на звання референс-настанови по найчастішому та найдокучливішому запитанню, що виникає на будь-якому велофорумі: «Який велосипед за 300-500 доларів мені вибрати?».
Текст поступово модернізується відповідно до теперішнього часу й доповнюється коментарями, тому, якщо ви згідні, власне кажучи, з нижчевикладеним, сміливо «посилайте» того, хто ставить запитання на цю сторінку. Її адреса на сайті www.velomax.lviv.ua є незмінною.
Щорічно, одночасно із пролісками, всі тематичні системи спілкування в інтернеті наповнюються текстами такого типу: «Добридень, шановні велосипедисти! Я *-цять років тому катався на радянському велосипеді (або катаюся дотепер), алі зненацька розбагатів, тому прошу підказати мені, який гірський-міський-швидкісний ровер мені вибрати в межах 300-500 доларів. Завжди ваш, Мирон Ярославович».
Як варіант, автор стурбований вибором із двох надзвичайно схожих велосипедів різних марок, але однієї країни походження. Спробуємо уникнути завжди суперечливих проголошень "кращого виробника всіх часів", натомість знайдемо й опишемо універсальні критерії, по яких будь-яка людина зможе зробити вибір.


Тільки туризм

Когось це шокує, але факт: 300-500 доларів, це не середня, а сама нижня припустима планка для сучасного багатошвідкисного велосипеда без переднього амортизатора (або з амортизованою вилкою самого початкового рівня, якщо мова йде про 500 доларів). Якісними за такі гроші можуть бути тільки велосипеди для помірного катання з діаметром колеса 26” або 28”. Перші називають MTB (Mountain Bike) але, більш правильною буде назва - ATB (All-Terrain Bike). Це туристичні велосипеди із широкими покришками та переднім амортизатором (амортизованою вилкою). Діаметр колеса 28 дюймів (622мм, 700с) належить класу дорожніх гібридів (всі радянські туристичні велосипеди також у цій групі), з відносно вузькими покришками, часто твердою вилкою й гарним захистом від бруду штанів велосипедиста. Призначення: міська або шосейна туристична їзда.
Таким чином, за 300-500 доларів неможливо знайти якісний сучасний:

  • спортивний шосейний велосипед
  • downhill-велосипед (для швидкісного спуска) і взагалі будь-який повнопідвісний байк
  • спортивний циклокросовий велосипед
  • професійний крос-кантрійний велосипед (той самий горезвісний «гірський байк»)
  • велосипед з рамою або вилкою з карбоновими елементами

Якщо ви бачите будь-який апарат перерахованого вище типу за 300-500 доларів, мова йде про діючий макет. Велосипед, призначений для професійного й, тім більше екстремального використання, коштує в кілька разів дорожче навіть у базових варіантах. Китайські вироби такого роду, небезпечні для життя (докладніше про це нижче).
Зазначимо: межі одного класу велосипедів, що відрізняють, його від іншого, досить розмиті. Так, велосипед за 450 доларів з алюмінієвою рамою, із кліщовими гальмами, гумою 28мм і кермом-бубликом, вже неначебто являє собою шосейний велосипед, але якщо при розбитті велосипедів на класи враховувати не тільки обладнання, але й ціну та нюанси рами (геометрія, наявність кріплення для крил та багажників) ми віднесемо такий велосипед скоріше до спортивного гібрида. Якісний професійний або велосипед для інтенсивного спортивного катання у вищезгаданий діапазон цін потрапити не може!
Втім, чарівний світ речовихз ринків! Там ви зможете купити й Downhill-апарат за всі 400 доларів. Єдине, що його буде ріднити із працюючим братом, це вага.


Ще раз перечитайте цей розділ. Повторюємо. 300-500 доларів це мінімальна планка. Велосипед з амортизатором не повинен коштувати 300 доларів, а близько 500. Для прогулянкових гібридів амортизована вилка не обов'язкова взагалі.


Все однаково

Отже. Покупець, нарешті, готовий стримати апетити й бажання бути схожим на чемпіона світу, та вирішує обмежити свою фантазію робочим міським велосипедом за 300-500 доларів.

типовий бюджетний велосипед за 450 доларів
типовий бюджетний велосипед за 450 доларів

Але от нова проблема. Новачок, особливо той, що не віддає перевагу якомусь певному типу велосипеда або торговельній марці, просто губиться, обираючи ідеал серед схожих ззовні моделей велосипедів різних виробників. У даному ціновому діапазоні можна нарахувати не менше півсотні моделей велосипедів з різними логотипами, але зі схожою начинкою. В голові, звичайно, запаморочення - скільки треба всього обміркувати й вирішити- від на «тому» велосипеді гума гладка, як коліно, а на «цьому» злошипована, але тут рама алюмінієва, сплав 6061, а отут 7005, та й кермо зовсім пряме, а там з підйомом - загалом 1001 питання. Ой, лишенько...
І головне - який саме тип велосипеда обирається не важливо, бо проблеми схожі.
Приймемо як аксіому: всі велосипеди одного типу (скажімо, гібриди), всіх більш-менш відомих виробників, навіть із абсолютно різною ззовні начинкою, в узагальненому розгляді практично однакові. Це означає, що в цілому, працездатність механіки, її довговічність, якість рами, складання, логотип на компонентах, дають якийсь коктейль зі схожим смаком. Наприклад: 300 грам яблучного повидла, дві літри м'ясної підливи, часниковий соус, чотири банки шпротів і двісті грам каррі не сильно змінять смак, якщо повидло замінити персиковим джемом. Пояснимо на більше зрозумілому прикладі.
Колеса велосипеда з одностіночними ободами (звідси й далі, якщо не зазначено особливо, всі торговельні марки використовуються для гіпотетичного приклада, розглянута ситуація взята зі стелі) робляться непридатним через 1000 кілометрів пробігу. Якщо ви знаєте про це, почувши в якомусь форумі (що взагалі сумнівне джерело інформації), і, намагаючись уникнути проблеми, вибираєте велосипед, на якому ця проблема, за словами продавця, відсутня, будьте впевнені: зламається щось інше, на чому виробник змушений був заощадити. Вмре каретка, або залюфтить амортизаційна вилка, а може поламається щось інше. Ще приклад: полегшене кермо на велосипеді означає, що виробник швидше за все компенсував свої витрати китайським дерматиновим сідлом, що почне рватися по швах через кілька місяців використання.
Чому так відбувається? Ні, це не закон підлості й не законі Мерфі. Тільки момент ціноутворення, що ми зараз розберемо на пальцях. Візьмемо гарний велосипед за 500 доларів. Складний у принципі апарат: багатошвідкісний, вилка амортизує, фарба блищить, та й грошей серйозних коштує. Простеживши ланцюжок від заводу до прилавка у зворотному напрямку, ми побачимо, що ціна такого велосипеда при закупівлі магазином у дистриб'ютора становить вже 350-400 доларів. Останній, закуповуючи цей велосипед у кількості «вагон залізничний 1шт. з Китаю» платить за штуку 150-200 доларів. Відпускна ціна із заводу вже всі 70-100, де реальна собівартість, за винятком зарплати робітникам, порцій рису на обід, партійних внесків, реклами й електрики складає 40-70 доларів.
Вочевидь, що в такому вузькому ціновому коридорі реалізувати якісь надприродні переваги над конкурентами неможливо. Якщо виробник оснащує велосипеди ледь більше міцними, але дорожчими колесами, він зобов'язаний компенсувати свої витрати або, піднявши ціну, (але тоді він втратить цінову нішу на ринку, оскільки ціна зросте), або, що частіше буває, поставити якусь більш дешеву іншу деталь. Додавши в одному місці - змушений відрізати від іншого. І саме цей компонент вийде з ладу, і саме з цієї причини, користувачеві краще не зосереджувати весь свій час на аналізі якості безрідних втулок чи покришок, установлених на бюджетному велосипеді.
Природньо, на світі існують ідеалісти, що шукають самий із самих компромісів, де все більш-менш надійно.
Стверджуємо: всі спроби в тривалих суперечках на форумах знайти золоту середину економ-класу та назвати її ім'я - модель велосипеда - є марнуванням часу. Визначити оптимальний велосипед неможливо. Бюджетний байк та його компоненти просто не встигають себе повністю показати за сезон, а виробник оновлює модельний ряд. Велосипед живе на ринку одне літо, після чого змінюється модель, часто з такою ж самою назвою, але повністю інакшою начинкою. Отут як відбувається: зазвичай, назва відбиває не суть моделі, а її позицію в модельному ряді компанії. Скажімо, велосипед Forester призначається молодшим у лінійці Scott USA. І хоч у два рази підніми ціну на всі велосипеди Scott, поліпшивши відповідно їхню начинку, Forester’ом будуть називати найдешевший, хоча розходження з минулим роком будуть більш ніж кардинальними. Тому аргумент сусіда по під'їзду, типу: «Kona Нahanna- кращий вибір, 5 років їжджу й не можу наїздитися», недійсний. Людина їздить на ІНШОМУ велосипеді, абсолютно відмінному від того, що стоїть на вітрині сьогодні, як рамою, так і механікою. Це правило діє на велосипеди з однією назвою, навіть якщо їх розділяє всього один рік й одна зміна модельного ряду.
Виключення тут можливі, але в даній статті мі не займаємося їхнім пошуком.
Висновок. Стоячи перед вітриною із двома схожими за ціною й комплектацією велосипедами різних відомих виробників, обирайте по зовнішньому вигляду й відчуттям. Під фарбою вони схожі, як брати-близнюки.


Born In …

Всі сучасні якісні рами, в тому числі й більшість професійних, роблять у Тайвані. Якщо ваш велосипед за 300-500 доларів зроблений у цій країні, вам повезло. Малазія, Сінгапур, В'єтнам, не дай боже, випускають рами, що відносяться до класу опалювальних батарей. Тайвань - високотехнологічна країна, у якій виготовлено 90% начинки вашого комп'ютера й вся складна електроніка зібраного в Китаї типового телевізора. Так що велосипеди вони робити вміють. Якщо продавець пропонує велосипед, як такий, що зроблений у Європі або США, вас обманюють. Стежте за формулюваннями продавця: «чеський» або «американський» виробник, під час обговорення велосипедів марки Author або Трек, наприклад. Там перебуває лише головний офіс. Усі бюджетні велосипеди всіх європейських й американських марок давно роблять в Азії.
Доречі про Китай. Виробничі потужності цієї країни викидають на ринок як професійні рами, так і більшу частину металобрухту, що стоїть пірамідами на ринку. У цілому, в нашому питанні, Китай перебуває між Тайванем і країнами південно-східної Азії, хоча такі слова розсмішили б вчителя географії.
Марки, де в описі згадуються колишні республіки СНД, з будь-якого боку в розрахунок не приймаються. У нашому ціновому сегменті це китайські й в'єтнамські рами, сірі компоненти й українська, російська або прибалтійська зборка. Дивовижний по якості коктейль, навіть якщо ціна вам здається привабливою.
Країна походження компонентів будь-якого велосипеда, для вас назавжди залишиться загадкою.


Мама мила раму

Ні, всеж таки на щось, але звертати увагу варто. Самий головний і дорогий компонент велосипеда - це його рама. Її ціна становить приблизно третину вартості бюджетного байка на вітрині. Таким чином, обираючи велосипед, у першу чергу потрібно дивитися на його шасі, а тільки потім на кількість шприх і розмір катафотів: на «за й проти» при купівлі велосипеда за 2500 гривень не повинна впливати наявність якогось «неприйнятного» компонента вартістю 100 гривень. Якщо у велосипеді вас дратує малюнок покришки, це не повинно вас зупиняти, оскільки гуму завжди можна швиденько поміняти.
Але рама впливає на все: від неї залежить швидкість велосипеда, його керованість, ваша посадка й загальний комфорт. На жаль, треба прийняти як факт - ви ніколи не зможете визначити властивості рами дивлячись на велосипед на вітрині. Більше того, якщо умови магазина дозволяють проїхатися на велосипеді по вулиці, ви також не дізнаєтеся про реальний стан справ. Звичайно, якщо ви затятий велосипедист й у сідлі проводите по кілька годин у день, регулярно міняючи велосипеди, невеликий тест вам скаже багато чого, але тоді навіщо вам ця настанова?
Менше з тим, загальні правила, яких можна дотримуватися у виборі рами велосипеда, все ж таки існують.

  1. Це повинен бути відомий виробник. На жаль, ім'я виробника (точніше його поширеність у магазинах), це ще не показник якості. Не показник і те, що Джон Сміт виграв чемпіонат світу зі стрибків у пісочниці на ровері Tum-Tum у 2002 році. Tum-Tum за 300 доларів, це не custom-made для Джона Сміта за 4000 доларів, де від компанії залишилася тільки наклейка. Найчастіше, такі рами для змагань робляться на сторонньому заводі, оскільки рідні потужності просто не в змозі робити якісні продукти. Що робити? Загальне правило вибору бренда, здається, таке (якщо є думки, виправлення вітаються): дивитеся на ціновий діапазон. Найдешевший у лінійці виробника дорослий багатошвідкісний велосипед 26”-28” повинен коштувати не менше 250-300 доларів. Якщо ціновий діапазон на дорослі прогулянкові багатошвідкісні велосипеди у фірми гуляє від 150 до 1000 доларів, вас кидають - фірма піклується тільки про реалізацію товару, де більш дорогі моделі рекламують дешевий мотлох, та й ті сумнівної якості.
  2. Мова йде тільки про алюмінієву раму, де сплав, як би вас не намагався переконати виробник, особливої ролі не відіграє. Конкурентноспроможні по характеристиках сталеві рами в цьому ціновому сегменті не пропонують вже років 6-10. Якщо продавець пропонує за такі гроші КАРБОН (вуглепластик) або взагалі вимовляє це слово, боляче його вдарте й негайно вшивайтеся з магазину.

    Один з найпоширеніших типів виродків на пострадянському просторі.
    Один з найпоширеніших типів виродків на пострадянському просторі.
    Геометрія, якої слід уникати як чуми.

  3. Якщо ви гарантовано не хочете помилитися: геометрія рами повинна бути двома трикутниками із прямих труб. Ніяких задніх амортизаторів. Ніяких зайвих труб-розпірок вигадливої форми шириною в руку, як на фотографії вище. Такі рами придатні тільки на роль екзотичних опалювальних батарей. Довговічний, гарний та надійний, означає нескладний.

    Corratec Bow
    Corratec Bow: єдина дугоподібна труба для верхнього трикутника й пір'їв.

  4. Помітимо, існує чимало фірмових технологій, властивих тільки одній єдиній компанії, які виходять за межі цих правил. Компанія Corratec тримає лінійку велосипедів з дугоподібною верхньою трубою (так робить тільки Corratec!), але такі велосипеди виходять за рамки нашої цінової категорії.

    GT
    GT: характерна рама з потрійним трикутником.

  5. Та й не тільки Corratec Таких брендів є чимало: трохи нестандартну геометрію застосовує GT зі своїм, також фірмовим, Z-подібним підсидільним вузлом. Будь-яка подібна технологія не є перевагою, яка має визначати ваш вибір. Це тільки зовнішній вигляд! Про це, трохи докладніше нижче.

    Nishiki: характерна жіноча рама.
    Nishiki: характерна "жіноча" рама.

  6. Також нагадаємо, що жіночі рами мають особливу, зкошену геометрію переднього трикутника. Якщо у вас є можливість придбати велосипед з малорозмірною рамою класичної геометрії, то цей вибір для дівчини буде більш підходящим, з погляду жорсткості та накату рами. Але для недосвідчених їздців відкрита рама зручніше й безпечніше. Плюс, на такому велосипеді можна їздити в спідниці!
  7. Не зосереджуйте свою увагу на типі колонки керма. Це, здебільш, не має значення. Як і діаметр підсидільної труби.
  8. Наявність кріплень для дискових гальм на MTB-рамі бажано. На прогулянковій рамі обов'язкові монтажні отвори для багажника, кріплення для монтажу болотників вітаються.
  9. Розведення тросів до гальм і перемикачів швидкостей на рамі також особливої ролі не відіграє.
  10. Огляньте раму велосипеда, що купуєте, на предмет якості пофарбування: відсутність патьоків, відколів, подряпин, потертостей, ВМ'ЯТИН. Рами перевозяться через пів-світу і ушкодження - не така вже й рідкість.
  11. Постарайтеся уникнути такої рами, де зварний шов переривчастий або, навпаки, надлишковий й «напливає» декількома шарами. Це не кращими словами характеризує роботу зварювальника.
  12. Наклейки повинні бути сховані під лаком: так робить кожен поважаючий себе виробник. Інакше, через рік активної експлуатації вони почнуть відриватися.
  13. Загальний профіль труб, з яких зварена рама, також не сильно важливий - чи витягнутий це овал,чи коло. Вважається, щоправда, що плюсом є змінний профіль (ovalize, tapering) труб, коли це видно на око. Така труба може плавно міняти свій профіль від кола до овалу або квадрата (наприклад, нижня труба переднього трикутника). Подібна точка зору мала силу кілька років тому, зараз такі труби можна зустріти на бюджетних велосипедах вартістю від 50 доларів, так що зосереджувати на цьому уваги не варто.
  14. Баттінг, тобто надання стінці труби змінної товщини- стандартна опція на всіх сучасних рамах, але на око побачити його наявність ми не можемо, залишається вірити виробникові на слово. З ростом ціни збільшується кількість елементів рами, до яких застосований баттинг, і кількість змін товщини профілю на трубу. Розрізняється подвійний баттинг, потрійний і т.д. У бюджетних велосипедах цій процедурі зазвичай піддають нижню трубу переднього трикутника й маркірують як Double або Triple butted down tube. Природньо, чим більше баттінгованих труб, тим краще.
  15. Задній перемикач кріпиться до рами за рахунок змінного сталевого або дюралевого гака з жаргонною назвою "пєтух", що встановлюється в паз на рамі. Якщо велосипедист потрапляє в аварію, і удар відбувається по задньому перемикачеві, «пєтух» обламується або непоправно гнеться, але запобігає ушкодженню рами. Переконайтеся, чи є в продажу ця запчастина для вашого велосипеда, а якщо є,одразу купіть. Всі виробники використовують свою форму "пєтуха", що часто відрізняються для моделей різного рівня й різних років випуску. Знайти заміну - це ДУЖЕ серйозна проблема бюджетних велосипедів, якщо ви пошкодите цей елемент рами. У більшості випадків, це неможливо. Середня вартість виготовлення складного «пєтуха» фрезерувальником на заводі (у Львові) становить від 30 до 100 гривень.

Дуже часте запитання: « чи впливають різні «фірмові» технології на якість рами?». Так, впливають. Але однозначної відповіді – яка саме і яким чином, а головне, яка краще ніж інша, без того, щоб заплутати покупця ще більше – знайти неможна. Але це того й не варто. Отже, ми приймаємо як факт, що при виборі бюджетного велосипеда по рамі, «фірмові» технології також не повинні прийматися в розрахунок.
Тобто, не є перевагою при виборі велосипеда ані зварювання роботом від Merida, ані труби Columbus на велосипедах Author, ані фірмовий гидроформинг Giant, ані різні хитрування з «аморизуючим» профілем труб, ані ін.ін.ін. Кожна із цих технологій лише поліпшує якісь параметри рами щодо безрідного китайського набору труб і має свої недоліки. Пам’ятайте, ніякі хитрування з технологією не можуть поліпшити якість вихідної сировини або неякісну роботу людини. Поганий зварювальник здатен зіпсувати самий чудовий матеріал, зроблений по найвищих стандартах.


А можна детальніше про компоненти?

Людина, що переходить від портативної магнітоли у світ hi-fi музики, виявляє, що вибір пристрою, який раніше здавався єдиним значно ускладнився. Все потрібно вибирати окремо: колонки, підсилювач, деки різних типів, кабелі. Велосипеду, з ростом ціни, властива аналогічна тенденція. На китайському мотлоху марка ободів ролі не відіграє. XuangJu мало відрізняється від BejengPu, слово честі! Для професіонала, вибір коліс між Mavic або FiR часто критичний, але ви - не професіонал. Як би не переконували вас логотипи відомих фірм на компонентах бюджетного велосипеда у своїй значущості, це не так. Усі компоненти цієї цінової категорії, на жаль (або, скоріше, на щастя), поки в цілому схожі. Кермо та винос під штампом Bontrager мало відмінні від аналогічних продуктів Ritchey. По правді кажучи, вони, цілком можливо, робляться навіть на одному заводі.
Сам по собі логотип - це не більше ніж пляма фарби характерної форми. Дійсно несхожі на сусіда компоненти відомої марки коштують сотні доларів. Їх ставлять на велосипеди чемпіонів, щоб потім продавати під розкрученим логотипом безрідні тайваньскі компоненти. На ринку можна зустріти десятки абсолютно однакових систем (передній набір зірок із корбами), але з різними відомими логотипами. Іноді, навіть фірма виробник велосипеда самостійно бере ці безрідні компоненти прямо із заводу й ставить своє клеймо. Так що логотип може вводити в оману.
Речі, на які варто звернути увагу. Трансмісія (сукупна назва для перемикачів, ланцюга, системи й заднього кластера зірок (касети) повинна бути фірм Shimano або SRAM. Перша номер один, друга номер два на цьому ринку. Номер три забезпечують десяток китайських заводиків. Правильно, якщо під цими логотипами перебуває як мінімум три компоненти трансмісії: перекидка задня, перекидка передня і манетки (перемикачі швидкостей на кермі). В іншому, чим більше логотипів Shimano або SRAM ви знайдете на компонентах, тим краще (компанія SRAM поки не робить своїх систем і втулок). Самі компоненти вишикуються за рівнем. Наприклад, задніх перекидок у Shimano існує десяток: від 5 до 150 доларів, але про ці маркування починаючим велосипедистам знати зовсім необов'язково. Як ми вже говорили вище: якщо бігти за залізкою більш високого рівня, можна очікувати, що виробник десь поставив більш дешевий компонент. На велосипеді від 300 доларів якість трансмісії для прогулянкової їзди вже прийнятна, не забивайте собі голову.
Тепер, про наболіле. Амортизатори. У самому-самому найдорожчому на світі велосипеді, їх може бути лише два. Підвіска для заднього колеса й передня амортизована вилка. На бюджетному велосипеді за 300 доларів амортизаторів бути не повинно взагалі. На велосипеді за 500 доларів, може бути встановлена амортизована вилка. Хоча для прогулянкового гібрида наявність такої вилки взагалі не обов'язковий елемент. Велосипеди із заднім амортизатором, за такі гроші ризикують розсипатися по дорозі, їх важко розігнати й підтримувати стабільну швидкість. Робота дешевої задньої підвіски практично непомітна на вибоях, а гарне сідло діє не гірше, ніж ці зайві 3-4 кілограма на задньому колесі. Амортизатор повинен бути тільки на вилціі переднього колеса. Іноді, пружина вбудовується в підсідельний штир. Таке технічне рішення на бюджетному велосипеді скоріше підсилює удар по промежині, чим його послаблює. Якісні амортизаційні підсідельні штирі існують, але коштують як третина вашого велосипеда.
Повернемося до загальної обвіски. Що робити, якщо обраний велосипед вам у цілому подобається, але от конкретно це сідло у вас викликає судоми, або ви не уявляєте велосипед без шипастих покришок? Купити цей велосипед і на місці встановити інше сідло та замінити покришки. У гарному веломагазині компоненти з нових велосипедів заміняють без запитань.


Кілька коментарів

(Текст далі розрахований на підготованих аматорів, початківці можуть його пропустити). Вибір бюджетного велосипеда, насправді, вимагає для правильного рішення більше звичайної інтуїції й уміння прочищати вуха від нісенітниць у форумах, ніж якихось фактичних даних. Як вже двічі згадувлося вище, велосипед визначається рамою. Звичайною дубовою алюмінієвою рамою. Її якість за такі гроші, баттинг, тип алюмінію й розведення тросів не визначають. Визначає виробник. Тут добре любити марку, що має уяву про продукт який виготовляє. Любите Kona? Віддаєте перевагу Corratec? Берете в ліжко свій Marin? Дотримуйтеся своєї прихильності.
Чому велосипед для екстремальних дисциплін не може коштувати 500 доларів? Скажу більше. По великому рахунку, за 500 доларів ви не зможете купити навіть раму для професійної їзди DH або Freeride. При уявній простоті виготовлення навіть звичайної рами без амортизаторів, потрібно розуміти, що ця ажурна конструкція з алюмінієвих труб з товщиною стінки частки міліметра й вагою 1.5-2.5 кілограма, витримує на трасі під гонщиком дивовижні навантаження. Навіть неспритний стрибок з бордюру дорослої людини, дає ривок на кареточный вузол, який можна порівнювати з ривком центнерної гирі. В екстремалів навантаження виростають у рази, таким чином, якість стає критичним фактором. Потрібно прискіпливо дотримувати всіх етапів: правильний розрахунок на міцність та жорсткість, геометрія рами, якість прокату й зварювання, рівень зварювальника, відділ технічного контролю. Така рама штучний продукт і не може коштувати дешево. Та й шосейні рами не менш критичні до якості (на секунду уявіть, що на спуску при швидкості 70 км/год у рами лопається труба).
Якщо фірма N продає DH раму за 200 доларів, значить вас обманюють. Вартість рами із заводу 15-30 доларів. Сумнівна сировина, зварник вчора випив, а сьогодні ще й повинен зробити план за сусіда, який захворів, вкрадена геометрія й т.і. Це призводить до того, що використовувати такий продукт просто небезпечно для життя. Особисті аргументи у форумах «я використовував таку раму два роки й поки що живий» у розрахунок не приймаються. Вам поки що повезло. Якщо Микола Петрів використає нібито таку ж саму раму на Кубку світу й виграє, то з великою часткою ймовірності, віддерши з рами логотип N, ми побачимо перефарбовану раму Kona, з якої власне, й була вкрадена геометрія. Або спецзамовлення, що також часта практика.
На жаль, не існує державних стандартів і сертифікаційних тестів на виріб за назвою «DH рама», тому виробника обмежує в застосуванні такої термінології тільки совість. Так що заяви про якийсь продукт, не означають відповідності.
Ще момент. Тотальна й безпросвітна дурість при виборі бюджетного велосипеда обговорювати якість роботи встановлених перемикачів Shimano Acera або Sram SX-4 й на базі цього обговорення приймати рішення. Ці компоненти, у цілому, однакові. Також нерозумно ходити по форумах і писати слізні, марні прохання, зрівняти дві моделі велосипедів, де одна ледве дорожче, а інша без дискових гальм, але з іншим заднім перемикачем. За такі гроші, краще та, що ДОРОЖЧЕ, практично без виключень. Дуже просте й очевидне правило, яке переважна кількість велосипедистів не хоче прийняти як даність, намагаючись десь вигадати й заощадити пару доларів. Якщо хтось починає із зосередженим виглядом розмірковувати про переваги якого-небудь велосипеда над іншим, оперуючи термінами, що такий-то компонент надійніший від аналога, женіть його в шию. Китайські безрідні компоненти на велосипедах, що повністю міняють вигляд у плині сезону, неможливо порівняти в плані надійності на погляд, персона в найкращому разі виказує своє відношення до логотипа, що надрукований на цій залізяці, а про те як на них ставлять лого, вже говорилося вище.
Розповсюджена помилка, але не варто вибирати велосипед по старшому компоненті. Гад-виробник ставить на велосипед задній перемикач Shimano LX, а інше розбавляє механікою класу Shimano Tourney і на що грошей вистачило. Обвіска повинна бути гармонійною. Нехай жах там, жах тут. Але не «непоганий перемикач», а інше «жах-жах-жах»!!!
Дуже правильна практика розглядати велосипед як шасі з якимись компонентами, ніж як щось єдине й неподільне. Якісний велосипед взагалі збирають від рами, тому якщо вам запропонують у гарному стані за 300 доларів б.у. раму від велосипеда, що в зборі коштує 1200 доларів, негайно беріть. Навіть на дешевому обладнанні, вона, вочевидь, буде легшою та витривалішою, чим бюджетні рами.


Де брати?

Тільки у веломагазинах. Супермаркети, спортивні магазини (навіть дуже великі, як Спортмайстер), сезонні ларьки, що чергують лижі взимку з велосипедами й наметами влітку для покупки велосипеда не підходять. Причин небагато:

  • Своя гарантійна майстерня, яку ви будете тепер відвідувати регулярно
  • Можливість апгрейда велосипеда безпосередньо в продавця
  • Шанс одержати більш грамотну консультацію й правильно підібрати розмір
  • Гарний веломагазин живе за рахунок постійних клієнтів. Таким чином, їм вигідно вас обслуговувати якісно
  • Після декількох сотень кілометрів пробігу велосипед повинен пройти перепротягання коліс та повторну перевірку вузлів. Таке забезпечує тільки веломагазин, за рахунок майстерні.

Велосипедні магазини, як і будь-які інші торговельні підприємства, мають різну цільову аудиторію. Деякі працюють із китайським безрідним мотлохом, хтось спеціалізуються на професійних велосипедах, хтось продає середній рівень на щодня. Як би там не було, велосипеди не повинні стояти в залі щільними рядами, як на складі: обліплені заводським папером, що запобігає подряпинам, і вкриті консерваційною змазкою. Велосипеди привозять у магазин у коробках. Це ще тільки напівфабрикат (half made), який обов'язково потрібно перевірити й налаштувати, отже, підготований до продажу велосипед повинен бути врятований від змащення, упакування й мати налаштовану трансмісію. У гарної веломастерні, повне налаштування й підготовка велосипеда з коробки коштує 20 доларів для велосипеда з вулиці. Якщо велосипед куплений у коробці, ви змушені будете постійно відвідувати веломастерскую на предмет усунення люфтів і скреготу в трансмісії.
Окремо варто обмовити покупку обраного велосипеда через інтернет-магазин, оскільки такий метод замовлення стає усе більш популярним: ціни в мережі, як правило, значно нижче чим у спортивних магазинах. Майже без виключень, велосипед з доставкою з інтернету, ви одержуєте зі складу: він упакований у заводську коробку, часто з косерваційною змазкою і вимагає обов'язкової перевірки в майстерні. Навіть якщо велосипед виглядає зібраним - колеса на місці, ланцюг на перемикачах, лише кермо повернуте у транспортне положення, він не працює. Приклад на автомобілях: якщо просто зібрати машину з деталей по специфікаціях і складальних схемах, вона не поїде. Розвал-сходження, перевірка гідропідсилювачів, гальмівної системи, бортової електрики й ін.ін.ін. Таким чином, «коробочну версію» варто брати лише, якщо ви на 100% впевнені в ростовці та моделі й різниця в ціні покриває налаштування «коробкового» велосипеда в майстерні. А ще: гарантійна заміна компонентів, що вийшли з ладу, може викликати певні складнощі.
У великих магазинах, на початку весни або взимку, вам часто запропонують зі значною знижкою велосипед минулого сезону, ціна на який знижена на 20-40%. Це надзвичайно вигідна пропозиція з будь-якого боку. Але не варто купувати по такій знижці велосипед з нашого цінового коридору 300-500 доларів (тобто тепер його вартість становить 200-350$). Це не лотерейний квиток, постарайтеся витратити максимальну суму й взяти за 400-500 доларів велосипед, що коштував у сезон 600-800 доларів. Така гра вартує свічок, оскільки різниця в якості критична й такий велосипед вочевидь легий, витриваліший, краще працює й швидше. До того ж, ціна на нього при перепродажу впаде набагато менше, ніж на велосипед куплений без знижки.
Важливо наступити своїм забобонам на горло й зрозуміти, що принципової різниці між велосипедами випущеними в сусідніх роках немає, але є чистий маркетинг для бюджетних брендів. Головна відмінність - малюнок рами. Компоненти по класу, вазі й витривалості збігаються на 99%, причому не завжди на користь більш сучасної моделі. Для довідки: багато професійних велосипедів взагалі не зазнають змін по кілька років. Інші закони ринку!


Great Expectations

Завжди пам’ятайте, який саме й для чого ви купуєте велосипед. Це не предмет престижу, хизуватися таким велосипедом ви можете лише перед сусідом на Туристі або Аїсті. І це не спортивний велосипед для інтенсивних професійних навантажень. Це надійний велосипед для щоденного переміщення вас і вашого нехитрого багажу із пункту А в пункт Б, для туризму, для помірних тренувань.
На перше місце виходить зручність, безпека й довговічність. Текст вище, досить докладно описує ті рамки, усередині яких легше всього наткнутися на модель, яка вам пасуватиме. Велосипед класичної геометрії зручний, їде краще екзотики, відносно легкий і, якщо ви намагалися потрапити в ціновий коридор, досить надійний.


За кадром

Ми навмисно звузили існуюче розмаїття дуже непоганих прогулянкових велосипедів й описали, у цілому, критерії класичного бюджетного сучасного багатошвидкісного MTB або гібрида. Ці велосипеди користуються максимальним попитом у нашій країні, саме для людей, що обмірковують придбання такого велосипеда написано цей текст.

типовий бюджетний велосипед за 450 доларів
«Невбивний» Nishiki 407 з інтегрованою семишвідкисною планетарною втулкою. Дорого, але відкритих до потрапляння бруду елементів трансмісії немає.

Одношвидкісні дорожні, багатошвидкісні велосипеди на базі планетарних втулок часто є кращою заміною типовому ATB, але вкрай рідко зустрічаються на нашому ринку через свою відносну дорожнечу.


Afterword

Навіть у той момент, коли ви будете оплачувати покупку в касі спортивного магазина, ви навряд чи будете впевнені в правильності свого вибору. Більше того. Що б ви в підсумку не вибрали, завжди знайдеться людина, що буде стверджувати, що ви прийняли помилкове рішення, а от модель Tum-tum набагато більш зручна.
Репліки заздрісників! Кращий велосипед той, котрий ви вважаєте найбільш підходящим для себе.

Автор: Tilbert, доповнення Proteus.
Переклад: Velomax.

Перейти до обговорення на форумі.





Авторські права належать авторам. Автори не відповідають за криві руки і неправильно зрозумілі інструкції.
Не намагайтеся щось зробити без відповідного рівня уміння роботи з інструментами і дотримуйтесь техніки безпеки.
Автори не несуть відповідальності за відсутність почуття гумору у відвідувачів.
Lviv, 2003-2011 © Sinelnikov Max