Крізь об"єктив фотоапарата

Юра,Львів - супер!

Дякую

(після побаченого у Квітки
"... І розпач з такою силою потряс мою душу, що я вирішив зробити щось для цієї дівчини приємне. В моєму розумінні приємне - це щось смачне. Сніданок у ліжко. А що люблять панни на сніданок?
С безліч тупоголових чоловіків, які на сніданок панні пропонують ковбасу, яєшню, смажену бульбу або вчорашній олів’є з великою байдою хліба.
О жах! О кари Господні! Це страшна помилка, це удар по системі й крах усіх сподівань. Таким сніданком можна зруйнувати геть усе, що було збудовано за вечір і ніч. Ви могли вночі демонструвати вершини сексу, а вранці все це полетить коту під хвіст. Ні! Ні! І триста разів ні!
Записуйте, невігласи. Життя людині дається один раз, і прожити його треба так, аби не зіпсувати майбутнє одним-єдиним сніданком. Отже, найголовніше: панна вранці нічого жувати не любить. Жодних ковбас, шинок, сальцесонів, шпондерків, макаронів. Сніданок мусить бути легким і повітряним, танути в писку, розтікатись по яснах і не застрягати в зубах. А з першим ковтком кави розлитись устами, як пісня гуцулки над зеленим плаєм.
Що в нас не застряє в зубах? Ну? Я вас питаю! Так-от, в зубах не застряють млинці, налисники і яблука в тісті. Збиваєте два яйка зі шклянкою молока, цукром і мукою, вмакаєте в них плястерка яблук і смажите на пательні, або печете налисники і перемащуєте їх джемами, вареннями, конфітурами, мармулядами, чоколядами, спогадами про минулу ніч, сонячними зайчиками і власними секреціями. І ось настає священна хвилина. При перших звуках пробудження панни до активного життя берете тацю з кавою, налисниками чи яблуками в тісті й несете до покою. Це історичне видовище вже ніколи не зітреться з її пам’яті; вона пронесе спогад про нього крізь усі злигодні життя. І коли-небудь, коли вона буде прощатися з цим зафайдоленим світом, з її потьмянілих вуст злетять слова, звернені до чоловіка: «А ти мені ніколи на сніданок не приносив у ліжко яблука в тісті». Він, бідолашний, відразу стрепенеться, обхопить її за плечі: «А хто! Хто приносив? Хто?!». Та у відповідь дістане лише гірку усмішку - останню в її житті.
Яблук у мене не було. Зате були соковиті груші. А груші в тісті - записуйте! - ще смачніші за яблука."
Юрій Винничук "Груші в тісті"

Фото з вікна)

З вікна дельтаплана Атома?

Вот из того окна:

Прикріплене зображення (Клікнути для збільшення)

Є така ось колиба за Плаєм, якщо йти траверсною дорогою з Воловця(не через метеостанцію) а траверсом в сторону ВВ, по ліву руку буде така от полонинка з колибою.
Скільки ходив, обходив до неї не спускався.
Хтось був там, хотілось би кілька слів почути.
Дякую

Колиба загалом придатна для - переночувати, але брудна, вікна не затягнуті, вхідні двері тільки на половину, тобто так задумано, так як ватра палиться одразу при вході. Спеціально пхатись не вартує, але якщо що то можна.

Подобається фотографувати людей, які нікого і нічого не помічають, котрі зайняті одне однем, і все решта в той момент для них не є важливим. Лише саме тоді залишається зробити кадр. І лише саме тоді він справжній, не поставлений і не награний.

Що далі дивимось у ЖЖ

Якось в Оброшино

Невеличкий недорепортажик з відкриття самі знаєте чого.
Решта у спільноті photoreportage

фото з "сємками" чомусь не дивує

Ярко...

Ти що! Це ж так круто першому насрати на щось новеньке і ще не обісране!