400km "Світанок на перевалі" Відгуки/Враження/Результат, 2013

РџР РћРўРћРљРћР›

FOTO:
https://plus.google.com/u/0/photos/11557040...403930397861441
http://velomax.com.ua/forum/index.php?show...ndpost&p=167178
https://plus.google.com/photos/106871975084...356868714285441

VIDEO:
http://youtu.be/vFiuVsY1jJM

хоть тут буду перший!
з трьох, ця була сама важка, перші 120км були дуже цікаві, тим що нада було доганяти відрив в який поступово розпадався, догнав їх трошки скоріше чим хотів. потім повалила куча проблем морального плану, а на кп 2 було зрозуміло що рекорд устоїть. велокомп в мене непрацював і їхати нехотілось.

Це повідомлення відредагував Petake - 07 Липня 2013, 12:27

Вітаю дівочий колектив 400-ки!!!
Львів'янки проїхали, а як Волинь і Білорусь?

Бодя - найшвидша рандонерша в Україні!
Іра, Таня, знімаю шляпушолом - мужики!

600 - легша, чесно.
такшо готуйтеся до СР!

Це повідомлення відредагував pakolv - 07 Липня 2013, 8:15

Прошу перевести відгуки в окрему тему і там залишати свої враження!

Бобик сдох. Такой результат первой 400. Оказался и второй блин комом. Со старта поехал за Burом и остальными лидерами. Два перевала, пока был на свежаке, прошлись нормально. На спуске до Соймов Bur натягивал не хуже Фабиана Канчелары (по компу 35-42 было). Как всегда на развилке Burа тянуло на лево, но �ван, на мою голову, или точнее сказать на мои ноги, направил Burа в нужном направлении. Пошла равнинка с хорошим покрытием. Через некоторое время Bur снова дёрнул. �ван с одесситом на шоссерах усидели, а я с величайшим успехом отвалил. Начался подъём перед Воловцом и тут я просто пополз на него. В конце подъёма меня накатил Petake, но на спуске я его добрал и так до Воловца мы и приехали. В Воловекий подъём Petake лёгенько укатил и я решил ехать в своём темпе. Ноги постепенно тяжелели, доехал до первого КП. На КП организовано всё било великолепно. Я даже взбодрился и решил ехать дальше, тем более, что организовалась небольшая группка. Этой группки хватило километров на двадцать. Отвалив от неё просто пополз по равнине. Мучения продолжались и я принял волевое решение не издеваться над собой и своим организмом, доехать до Сянок и оттуда эвакуироваться. Простой доезд до финиша в мои планы не входил. Во время моих мучений меня посетила муза и вот результат.

результат

Земля в иллюминаторе,
Земля в иллюминаторе,
Земля в иллюминаторе видна,
Как сын грустит о матери,
Как сын грустит о матери,
Грустим мы о Земле, она одна.
КаПешка тем не менее,
� финиш тем не менее
Чуть ближе, но всё так же далеки,
� как в часы затмения,
� как в часы затмения
Ждём света и земные видим сны.

� снится мне не рокот космодрома,
Не эта ледяная синева,
А снится мне трава, трава у дома
Зелёная, зелёная трава.

� снится нам не рокот космодРома,
Р РѕРјР°, Р РѕРјР°, Р РѕРјР°,
На что ты меня подписал?
Я тебе так доверял
Ты говорил, будет классно
Но получилось ужасно.

После Bura раздачи
Осталась одна задача
До Сянок доехать
А там уже спехом
На электричку садиться
� домой катиться.
Йо! ……… Йо!
Йо! Йо!

Чтоб за Burом е…ашить
Надо съесть много каши
Залиться пивом
� одеться красиво.
Йо! ……… Йо!
Йо! Йо!

Колёса белым покрасить
� на них колбасить
На руль рога поставить
� всех в отвал отправить
Йо! ……… Йо!
Йо! Йо!

Дед Мороз – Красный Нос
Что ты мне принёс?
Этот вел для пересечёнки,
Рђ РЅРµ Р·Р° BurРѕРј РіРѕРЅРєРё.
Йо! ……… Йо!
Йо! Йо!

Колёса большие
Но на них паршиво
В гору подниматься
Можно усраться.
Йо! ……… Йо!
Йо! Йо!

� снится мне не рокот космодрома,
Не эта ледяная синева,
А снится мне трава, трава у дома
Зелёная, зелёная трава.

� снится мне не рокот космодрома,
Не эта ледяная синева...

Вот, в общем, такой микс рока, шансона и репа.

Це повідомлення відредагував PV - 10 Липня 2013, 11:27

Bur, ты просто зверь. Так ломить со старта, это надо иметь не один вагон здоровья. Тебе пора менять ник на Burtosaur.

Единственное, что немного утешает, это то что я даже потягался с машиной волонтёров с КП1. Они меня накатили у подножья Ужокского перевала. Мы попеременно перегоняли друг друга. Они несколько раз останавливались. Видать машинка у них без движка , на педальном приводе, а меня по ветру понесло . Местами 15-17 км/час ехал, как по равнине, со встречным ветром. За полтора километра до вершины перевала добрал друга по несчастью со стартового отрыва. Как мне потом сообщил Petake, это, наверное, был yurikvelo. Он со своим попутчиком собирались ехать до финиша, но на повороте на Сянки я их так и не увидел, хотя на пограничном пункте за мной ещё кто-то тяжело дышал. Наверное yurikvelo, остался ждать своего попутчика на пограничном пункте. Волевые ребята, если в таком состоянии собирались ехать до конца.

Так как с 300 я в этом году пролетел, решил ехать 400 со Львова не регясь В Долину ехалось очень прикольно, впереди шла гроза и воздух был очень свежий. Выехал из дому в 22:40, а не в 22:00 как планировал, но на старт я всё таки успел впритык. Ехал в своём темпе с расчётом в 19:15 сесть на последнюю электричку, но состояние дорог и жарень не позволили этого сделать. На КП 2 комп показывал чуть больше 400км, а пилить до Львова не было ни сил, ни желания. Мы с Костей из Киева решили переночевать и утром уехать. Поужинали, помылись, дёрнули по пивку и в койку . В 5 проснулись (электричка в 6:10) но Костя остался спать. Выйдя из номера и сев на вел, я решил, что лучше ехать часов 5, чем сидеть в электричке 4. Так и получилось, уже в 11 в Конопнице я закинул вел в машину и поехал домой
�того 512км за 36ч 24м.
Всем спасибо за компанию!!!

немного ФОТО

Выводы.

1. Слишком шипованая резина. Когда выезжал на старт, в ночной тишине, то на гладком фрагменте услышал характерный звук от шипов. Но вариантов не было. За две недели до старта нашел только такую. Дед Мороз принёс мне этот вел вообще на резине 2.15 с ещё более агрессивными шипами. Когда ездил днём такого звука не было слышно. Торможение тоже не ощущалось, поскольку рядом не было ориентира. Рома (ShBr2k), за две недели до старта имел заморочку с работой и поэтому мы тренировались отдельно. Хотя звоночки били. Средняя скорость была не очень-то высокой. Списывал на трудность рельефа и плохое покрытие.

2. Посадка не очень удобная, хотя вытянул её за счёт болеё длинного выноса. Положение руля остаётся слишком высоким и из-за этого руки не упираются и спина постоянно в напряжении.

3. Диаметр колёс слишком двадцати девяти дюймовый. Раскручивать в гору их, очевидно, трудней.

4. Набрал с собой слишком много одежды и еды, поскольку ожидались плохие погодные условия. Почти всю еду привёз домой. При таком перенапряге ничего не лезло, даже Nutrend, даже Кола колом поперек горла ставала.

Це повідомлення відредагував PV - 07 Липня 2013, 14:06

PV - є кнопка EDIT (Редагувати), якщо згадав щось дописати. Не строчи нові пости в цій темі більше.

Це повідомлення відредагував yurikvelo - 07 Липня 2013, 14:28

Р’СЃС–Рј РґРѕР±СЂРѕРіРѕ РґРЅСЏ!
Зроблю маленьку попередню доповідь, але прошу мати на увазі, що цифри ще будуть трохи відкоректовані (хоча б тому, що не проводилась звірка стартового і фінішного годинників).
Отже, ось що маємо.
Згідно протоколу було зареєстровано 66 чоловік, ще одного - Віктора - дописали в автобусі.
5 чоловік не стартувало (DNS).
9 чоловік з тих чи інших причин зійшли (DNS).
Всі дівчата проїхали і - як на мене - з чудовими результатами.
Час фінішу (ще раз наголошую: попередні дані!):
Пірко Богдана - 23:35
Стаднюк Іра - 01:52
Мінець Вольга - 03:04
Гаврилюк Тетяна - 03:12
Всі приїхали відносно бадьорі і навіть мали сили матюкатися (привіт, Ірусь ).
Якщо спробувати охарактеризувати своє враження про стан наших чарівних рандонерок, то:
1. Богданка виглядала таким собі впевненим марафонцем ("Фіглі тут їхати? 400? Пфф, ну проїхала - і шо? Чекатиму Іру - мені до неї, а поки від нічого робити подрімаю тут. Завтра ще 100500 км, тому не кантувати без потреби...")
2. На стан Ірусі явно вплинув загальний настрій Гегемона і Данила: групою з 5 чоловік приїхали такі злі і недобрі, що навіть проблиски позитиву Артема (Сегар29) не змогли пересилити загального відчуття Армагеддону. На моє делікатне запитання. чи Іруся "додавить" Супера в цьому сезоні отримав такий заряд єхидного цинізму, що аж стало дуже смішно. Тихенько собі поржали з Романом Чебуреком, поки Данило пробував підбирати ввічливі слова до отого здійсненого Взагалі їх група була самою-пресамою негативно налаштованою зі всіх фінішувавших - що звичайно заставляє задуматись
3. Вольга на контрасті приїхала таким собі джерельцем позитивних емоцій типу "Вау, як все було круто! Мені так сподобалось!! І компанія склалася - ммм... Пейзажі... Краєвиди... Я вже казала про компанію??? " Одним словом їй приз за позитивність!
4. Ну і четверта наша учасниця - Таня з Луцька приїхала в компанії своїх земляків, також була досить позитивна і не відчувалося, що сильно травмована нашими дорогами )) Якщо мені правильно запам'яталося, то також була задоволена маршрутом (краєвидами, панове, краєвидами; про покриття ніхто не говорить, хе-хе), але толком не поспілкувалися, бо компанія дружно поїла, привела себе в порядок, розбурхала ЮрікаВело (спав без задніх ніг, їй Богу! я думав, що я такого не побачу, бггг ) і погрузившись в буса, який їх чекав весь цей час, поїхали на рідні простори.
***************************
Про прекрасну частину учасників доповів, тепер про решту.
В 19:00 фінішували в запеклій боротьбі на останніх метрах Бур і Бімбаш. Формально Одеса натягнула нашого Юру на півколеса (є фото, але в групи зустрічаючих Олега, тому при потребі просимо їх докласти фотофініш для історії), але якщо не рухати питань допустимості такого зарубу в марафонах (а вони реально так валили - та ще й поміж машинами!!) то вважаємо, що приїхали вони разом. Прошу ні в якому разі не вважати, що я підігрую Юрі - просто дійсно проїхавши всі 400 км змінами і більш ніж достойно змагаючись навіть у цьому фінішному ривку виграти/програми півколеса - то фігня, імхо. Ну але раз то "діло принципу" - то констатую факт. Правда тоді і для тандема треба писати, хто першим приїхав, бгггг )
Петро Петаке сказав, що мав він десь такі заруби і був доїжджєючим ) Фінішував спокійно в 19:33 і сказав перших двох забанити і дискваліфікувати за таки колєньця при фініші )) Формально він правий: всі попередні марафони лідери закочували на фініш, гмм, я б сказав у достойній величі, і я навіть не пригадаю, хто саме був першим минулого року на 400-ці - Лапка, Петаке чи Сегар? Ну а дика їзда поміж машинами на досить завантаженій дорозі - то окрема розмова. Особливо коли тебе (??) на фініші чекає жінка з грудною дитиною і колеги, а позаду "фінішує" пара-трійка гружених фур, цистерна, автобуси і жменька легкових автомобілів
Також запам'яталося, що цього року погода врахувала свої помилки ( ), і старалась по максимуму промочити всіх учасників, в тому числі лідерів. Особливо як на мене то відчули "три Ш": Швак, Шулак і Шебуртук. Це були перші учасники, які приїхали з повними памперсами, наскрізь мокрими рукавичками, затрасканим одягом і залитими очами. А якщо врахувати, що Петаке потім виливав воду з задніх пер, то Погоді можна сміливо ставити залік: цього року навіть лідери не "зашарились". Очі Івана до речі були добре підгулявші: далося взнаки, що його вигнали на мороз на марафон поза його бажанням. А ти як думав? Підписався - свалу нема. Діанка тобі спуску не дасть - і правильно робить )))
За АВ мовчу, бо то "апасна и чревата" ))) Але от для кого точно свалу нема: маршрут сам малював, сам організував - сам і вигрібав ото все )
Дуже бадьоро і позитивненько прикотили Ворон, Док і Данилко Олег. Причому прикотили так, якби то не фініш, а КП - і їм далі їхати. Їй Богу от по кому не було видно, що 400 км відмахали.. Правда Ворон сильно лаявся, але по-хорошому, на позитиві ))) А Док - то Док: з нього тре картину написати, як має виглядати рандонер до, на старті, під час і на фініші бреветів ))) Молодець, зразок для всіх, справжній Супер як він має виглядати.
******************************
Взагалі ні в якому разі не хочу когось особливо виділити - просто мене точно забанять, якщо про кожного учасника напишу. Та й хто ту поему осилить? )) Білоруси... Одесити... Зондер-команда з Луцька-Рівне... Криворіжці... Всі, підкреслюю - ВСІ учасники, що доїхали до фінішу були _особливими_, про кожного можна і є що сказати, всі показали чудову підготовку і як мінімум хороші результати. Всім медаль (90 грн на бочку на карточку АВ. Приїде в листопаді-грудні, хе-хе)! Серйозно: всі, хто _ОТО_ проїхав і вклався в ліміт заслуговують, щоб про них згадали. І згадаємо, але краще якщо про враження напишу не тільки я, а й інші учасники цього дійства, тому скромно завершую емоційну частину і ще трохи позанудствую по організаційних питаннях.
******************************
1. Чэй туфля? Тьху, чий байк залишився на фініші після того, як він закрився, а всі присутні розібрали свої агрегати? Це блін колєнкор, я вам скажу ) Такого в мене ще не було. Я так підозрюю, що то когось з тих, хто пішов спати в номери, але йомайо, навіть тандему "сказки снятся" в затишному номері одеситів, а тут одна сирота завалялася.. Не серйозно. Одним словом я попередньо попросив працівників Каро щоб його притримали поки народ проснеться, а якщо ніхто не признається, то я за ним приїду. Ну але судячи з того, що станом на зараз (15:30 неділі) мені ніхто не телефонує, то власник знайшовся. Однак це не означає, що так можна робити! Будьте добрі не доводити мене такими сюрпризами, ок? Я звичайно в стані потурбуватися про речі і навіть велосипеди учасників, притримати і т.д. - але дайте про це знати наперед. В подальшому мабуть варто на старті робити передстартовий контроль учасника, байка і фото для історії, зокрема для отаких випадків. Бо на бірки надії нема - тільки Ворон і Алекс (це те, що я бачив) зробили образцово-показательну упаковку індивідуальних речей; решта ослухалася всіх і всяких інструкцій - як завжди. Ні бірок, ні бейджиків, ні навіть куска паперу в сумці на видному або легкодоступному місці, тільки інструкції виду "там така чорна сумка (угу), в ній велошорти (та ти шо?) і трохи хавчику (не може бути!?)"/" передай тіпу на чорно-білому Скотті (ага, ось цей чувак!) в такій кльовій веломайці і дощовику (ну ясен пень, як я зразу не поняв про кого мова!), що я вже поїхав". Жарти-жартами, але спробуйте таки полегшувати роботу волонтерам; Ми справді дуже стараємося всім допомогти, не загубити Ваші речі, доглянути і забезпечити Вас всім необхідним, але треба бути трохи більш відповідальним і не ускладнювати нашу роботу більш ніж треба. Бірки на речах, а в ідеалі на велосипеді і учаснику - то є однозначно добре і правильно.
2. На цей раз на фініші залишилося зовсім трохи речей - і я їх також поки не забирав. Аналогічно: якщо всі хто поселився проснуться і не признають свого, мені мають віддзвонити і тоді приїду та заберу лишнє, однак знов таки - вже по обіді, дзвінка немає, тому мабуть всі все розібрали. Що знов таки не мішає поканючити, чому не забрали одразу в номер? Ну але ладно...
3. Тепер стосовно всіх, хто зійшов.
Народ, у всіх є номер телефону організаторів. В кого нема - підніміть руку. Чого його у Вас нема? Невже не очевидно, що у випадку форс-мажору чи ще якихось обставин _варто_ і _ТРЕБА_ зателефонувати на КП/фініш/по будь-якому доступному номеру і повідомити про ці обставини. Сходите? Телефонуйте, повідомте хто Ви і де, чому прийнято таке рішення і чи все гаразд. Вершиною зла є виключені/розряджені телефони чи непоповнені рахунки: ну звідки я маю здогадатися, що у Вас проблеми, Ви заблудилися, не знаєте куди їхати чи знайшли собі файну і привітну гуцулку по дорозі і вирішили що ну його нах оту ригалівку? Зрозумійте: якщо від Вас нема вістей, то організатори по дефолту вважають що все гаразд і Ви їдете "по графіку". А якщо ж Ви не вписуєтесь в цей графік І НЕ ВІДПОВІДАЄТЕ на дзвінки, то в них не залишається нічого іншого як забити на Вас так само як Ви забили на цю інструкцію. Цинічно, але "правда жизни". А як ще встановити що з Вами і де Ви? Звісно ще хвилюємось, звісно переживаємо, особливо за немісцевих. Однак ЯК дізнатися про поточний статус Вашої поїздки, якщо телефон перманентно поза зоною? Тому приймається вольове рішення "5.4. Кожен учасник вважається таким, що здійснює індивідуальний пробіг" і думки про Учасника викидаються з голови. Якщо що - це я зараз про Віктора ака 093 515 ** 48. вибач, але я мушу і буду турбуватися про тих, про кого можу (UPD: Тільки що видзвонив, людина вже в 7-ій ранку була вдома, доїхала електричкою, чому зійшла - не знаю, не питав; та це вже й неважливо). Прошу всіх з цього зробити висновки і не заставляти мене та інших волонтерів приймати такі складні морально рішення.
На цьому буду завершувати. Перепрошую, що на сумній ноті, однак вважається, що остання фраза найкраще запам'ятовується, тому плекаю надію, що ці зауваження відкладуться в головах учасників і принесуть в подальшому користь.

Це повідомлення відредагував nehalem - 07 Липня 2013, 15:26

Вперше їхав таку дистанцію. Старт і перші перевали запам"ятаються на довго )Перші 110-120 км їхалось ,як на диво швидко навіть перевали виїжались без проблем,потім настав голод( не розрахував запаси)дякую хлопцю який поділився своїми припасами),але було пізно і я відвалився на одному з перевалів від групи Дока і Ворона.Потім була "депресійна" дорога до кп1.
Після першого Кп мене взяли у свою компанію Богдана і Павло,зі всіх сил їхав за ними,так доїхали до Ужка. Ужок це було для мене саме важче на всій дистанції,піднімались повільно але впевнено , думаю ,все вже виїхали ,але потім починаються пагорби,і так пагорб за пагорбом навіть не знаю скільки їх там .На одному з тих пагорбів в мене знов починається мінімальний голод,чудом була машина з кп, дали мені батончик він мене спас )
Кп 2 запам"ятається теж на довго там була така якась приємна ,дружня атмосфера ,дякую усім волонтерам ,і всім людям з організації.
Останні 115 км,думав буду їхати сам ,бо не втримаюсь за Павлом і Богданою,але стартанули разом,і якось вдавалось сидіти на колесі,доїхали. У старий самбір,де почався відрізок латаних,перелатаних,доріг.Після самбора я пробиваю задне колесо,як на диво з занімівшими руками швидко міняю камеру ,але наздогнати попутчиків вже нереально .Перед поворотом на Городок мене наздоганяє хтось і ми їдемо разом,чую нам сигналить машина ,починаємо прижиматись до краю дороги,він все сигналить ,потім нас обганяє,і починає нас підрізати ,ми його обї"жаємо їдемо далі ,видно водія це ще сильніше роздратувало,і він починає витворяти взаглі якусь фігню,я вже лякаюсь що він нас зараз спеціально зіб"є,прийшлось зупинятись ,і спілкуватись з ним і пояснювати хто правий ,а хто ні ,добре що все обійшлось ми побажали один одному удачі на дорозі і роз"їхались з миром)
Потім дорога з Городка на фініш це був насправді зомбіпілот.Ще раз дякую усім з ким їхав було цікаво і круто ,волонтерам, організаторм ,насправді на кп, фініші ,"своя атмасфера"
Зробив лише одну фотку,поповнення води на Ужку.



Це повідомлення відредагував Skailer13 - 07 Липня 2013, 16:09

Дорога в районі Старого Самбора

PV, ти нас з Юріком добрав на Ужоку, потім я тебе обігнав і пристроївся чекати Юріка на повороті на Сянки в колибі, дє був Ігрек і Діма. Ми тобі ще махали, але ти нас не бачив. На Ужоку ми з Юріком обжирались дикими черешнями, ти на них не встиг.

ПаВлика Боженька наказал. Дивчата Молодци.