Ūֲ | Ҳ | | |




 Cannondale

: (5) 1 2 [3] 4 5  ( ) Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Львів-Карпати-Львів 2014 ВІДГУКИ/РЕЗУЛЬТАТИ
A.V
05 2014, 19:22
Quote Post


триммер стакселя
*****

:
: 4554


Users Website
Top
ShBr2k
04 2014, 18:40
Quote Post


Ёмана - ужо НГ!!
****

: Западная истерия
: 1536


Немного фот из первого дня:









































Top
Sapfira
04 2014, 20:01
Quote Post


Sapfira
***

:
: 408


Круто, нічого не скажеш))) Ти таки казав правду)))
Email PosterUsers Website
Top
proteo
04 2014, 22:20
Quote Post


Початківець
*

: Луцьк
: 93


QUOTE (kiep @ нині, у 15:56)
proteo круто, а в Луцк успел на свой день рождения?

так, був на квартирі вже о 15:30, де гості організували все самі без мене prankster2.gif
Email Poster
Top
nao
04 2014, 22:23
Quote Post


Зацікавлений
**

: Львів
: 179


Ось я відійшов і зібрався написати про бревет.
Для тих хто не любить багато читати в двох словах:
Було круто. Дякую волонтерам і учасникам.
Ну а для всіх кому цікаво почнемо розповідь за день до початку всього цього.
На початок бревету було декілька проблем це світло,багажник і каретка.
З світлом і батарейками допоміг як і з багажником Алексейка за, що йому велике дякую.Також хочу подякувати команді механіків які перебрали перед бреветом весь велосипед і зібрали назад (реклами не буде)
30 числа після роботи сильно виспатись перед бреветом не вдалось через спеку ну,думаю така проблема була у багатьох.
31 число 3 год ночі збір і виїзд на точку збору.
Передав речі на КП в яких було два комплекти одягу,дві запасних резини і дві камери, ланцюг, змазка дубльований комплект ключів. Хотів бути готовий до всього,що всою чергу придавало впевненість в своїх силах.
Зробили групове фото.
Реч від Дока ну і ГО.
Як сказав Док є Стратегія і тактика.
Стратегія була доїхати за будь якої ціни.
Тактика ж мінялась би від проходження дистанції по ходу обставин.
І так старт дорога до Городка чудова,тому їхалось в кайф прохолодний вітерець група летіла просто супер.
В якийсь момент коли пелотон йшов на спуск передні в групі перестали крутити і АВ дав команду Доку прибавити а він вовк старий і знає,що робить і не став цього робити,в свою чергу я ж нахаба і вискочка поїхав до переду і дав свої улюблені 38-40 при якому я спокійно їхав і думав, що група за мною через кількість світла позаду,коли обернувся біля Городка хто там і що там по заду зауважив Бура і Сегара а групи уже не було, Бур казав що середня була не менше 31 км.
День перед тим ми з Буром спілкувались про те,що не будемо рвати і їдемо в своєму темпі з основною групою,уявіть здивування один одного коли ми були відривом.
Десь під Самбором нас наздогнав Швак Рей і ще хтось не пам'ятаю.
Перед Туркою Швак і Сегар почали натягувати, Рей спробував триматись,але я вчасно схаминув його і ми поїхали далі в своєму темпі,Турка мать його Ужок проїхали далі нас наздогнав Бурчик,далі ми з Реєм і Буром бавились в котика та мишку товін нас обганяв то ми його так і їхали.
Хочеться подякувати Рею за те, що піклувався за мене підгодовуючи мене.
Тактичний план на той день було хаїхати на Кп 2 десь за 18 годин,що ми успішно зробили.Відпочинок і їжа речі з кп все йшло по плану.
План на настпний день був,аля матрасний зранку в 4-00 встали зібрались і поїхали вниз десь нижче Дулова стався неприємний інцедент, Рей гальмує перед ямою а я ще не проснувшись повністю просто не встигаю відреагувати і щоб не вліпитись в нього звертаю на узбіччя і оп я вже валяюсь на землі подерся але нічого не пошкодив,поїхали далі їхали так помалу,що просто капець аж дивно вниз ми їхали 20-25 км на годину,десь за Солотвино поснідали та поїхали далі шлях до Кп третього тягнувся довго в Діловому Слава Україні нашим воякам і далі в гору.
На Кп 3 було запропоновано душ і їжу,що було дуже класно,прийнявши душ я зарядився такою енергією і поївши був мов би на крилах.На КП просиділи десь хв з 50 і поїхали,проїхавши 2 км від КП побачив я Дока і Лугу і тут мене перекрило рею було сказано тільки тримайся і ми понеслись в низ мої улюблені 38-40 марно нас намагався наздогнати Бур,тому що я творив просто неймовірні речі,щоб їхати максимально швидко,в Солотвино на заправці повечеряли і далі го 30-32 км на годину було круто Рей тримався підкидуючи дрова в мою топку.Ось і поворот на Колочаву йдем майже по графіку засвітла маємо проскочити Мерешор і Вільшану,по дорозі два місцевих захотіло поганятись зімною відпустивши Рея в перід я пригальмував, щоб хлопаки могли наздогнати мене коли ми порівнялись в мене на спідометрі було 19 км за годину
запитавши його чи він готовий до старту я почув так і дав на всю 45 км на годину і вдалині тільки почув су.....ка. Хлопці більше не пробували ганятись.
До КП доїхали без пригод останні км 10 тягнулись всю вічність але ми заїхали,їжа душ і сон.План був на наступний день встати в 4-30 і вийхати в 5й
Серед ночі нас розбудив укатаний в смерть Бур smile.gif
Ранок і ми помчали мене все мучило питання коли хто вийшав і який запас часу і км у нас є,Хуст хороша дорога знов допомога Рея і форсаж на поврну на прямій давав зміни під 45 км Рей ледь тримався але тримався тому їхали перед Мукачевом,щоб не заголодати поїли шашлику і борщу.Ось і Мукачево і далі їдемо на Ужгород спека 40+ вода йде просто капець,на Кп хаїхали перед початком грози відпочивали і їли якраз під час неї заканало,що тут скажеш.
Вирушивши з Кп я поставив ціль до темряви переїхати всі перевали,але не все так просто в Перечені на жд колії мокрій я занадто агресивно заїхав за що і поплатився другим падінням ну,але все ціле і все обійшлось я собі так думав,
Пред перевалом Оленьовим коли я почав скидати передачі до низу я зрозумів,що зігнув гак перекидки і 5 хв ремонт і в гору Рей жваво їхав мене ж мучала біль від друго падіння на туж саму сторону що і день раніше cwy.png
Уклін я думав він не закінчиться ніколи,але все має свій кінець і ось поляна хороша дорога і ми прибавили.
Добравшись в сутінках до н. Воріт на заправці перед постом ДПС я сказав Рею готуватись до нічного сходження на перевал,і тут Рей видав мені,що він забув ліхтарик на кп ви уявити не можете мого здивування,як можна забути ліхтарик.
Одним словом Рей в мотель, а я один поїхав на перевал,страшно і класно в одно час їхати самому,на заправці купив колу і пачку артеку на якому їхав аж до Сколе,по дорозі бачивши страшну аварію яка приводила на роздуми і філософські настрої,спустившись в долину холод був страшний (Коли ми були на нижніх воротах Рей дав мені коліна утеплювачі а я йому лікті два мої бинти які я мав собою пішли в хід як утеплювачі для ніг ви бачили вело мумію а ДПСник на перевалі бачив,жесть кароче) на спусках одну ногу піджимав від себе яка була не замотана так і грівся smile.gif
Сколе Ля-Мінута поїв попив зігрівся і це була моя помилка мене так розморило на сон,що дорога до Стрия 42 км здається і не багато але йшла ціла вічність,страшні жахи почали творитись зі мною,то мені здалось,що якийсь мужик хоче вистрибнути мені під колеса,потім собака в темряві гналась за мною,спалахи блискавок також не давали розслабитись прийшлось 2 рази зупинитись і робити зарядку,щоб хоч якось віддуплитись,балакав сам з собою кароче дурка одним словом,сварився з собою і казав наскільки я дурний,що не залишився спати і тому подібне і ось нарешті Стрий.
На окружній на заправці ввімкнув телефон захотівши написати Сапфірі,щоб не сильно спішила на фініш бо я ледь їду дзвонить мені Бур і каже, що він в Сколе і тут мене як перекрило випив кави,ред бул і кока коли.
Я подумав Бур лось і зможе наздогнати мене якщо буду плестись ГАНЬБА БУЛАБ на мою голову як би я цьому дав статись.
Стрий-Львів 68 км близькість дому надихала трасу пуста кава і решта мене тримає в тонусі ну і я дав 30-32 на деяких ділянках 37 км на годину ось вам розділка однако по трасі smile.gif Преде миколаївим виходить з ладу передня перекидка і я вже думаю собі,що ось він мій кінець нема високих передач і як я буду їхати cwy.png перекос ланцюга і їдемо 30 перед Малявкою в мене пробивається задне колесо я спочатку і не розумів чому велосипед так помалу їдеі погано слухається.Лататись в темряві і тратити 15-20 хв ціного часу (а тоді я думав що бур ось ось мене наздожене) я вдався до своїх дівайсів в мене був балон з сумішшю задопомогою якого я залатав колесо менше ніж 10 секунд і погнав не було там 7 атмосфер але 3 думаю було,що дало можливість мені їхати,малявку вилетів як ніколи в житті.
Їхавши до Львова 38 км залишилось я через кожних декілька км вглядався чи позаду не наздоганяє мене Бур,але його не було.
Світало і я наближався до фінішу 17 15 10 5 км і ось останні сотні уже метрів, від щастя хотілось кричати,за їхавши на фініш подзвонив Сапфірі розбудивши це чудо своїм дзвінко вона пообіцяла, що візьме мені щось по їсти і приїде.
Дзвінок моєму переслідувачу і фраза,що я на Фініші а він біля Миколаїва не дуже підбадьорила так як він цю відстань долав потім ще 3 години shok.gif facepalm.png Я тим часом заснув чекаючи Сапфіру.
По приїзді її розважав історіями і чекав бородатого.
Було класно.

П.с. Бур розкажи історію про "КУБИКИ" biggrin.gif
П.с.с. Те що творилось зімною вечером на фініші я просто перегрівся на сонці в день і отримав тепловий удар,Сапфіра може розповісти яким я був бодрячком зранку.
П.с.с.с. Бур дякую,що штовхав мене додому.38,5 і рвота було важкувато вечером smile.gif

nao - 04 2014, 22:27
Email PosterUsers Website
Top
_BuR_
05 2014, 2:26
Quote Post


ВЕЛОКУР"ЄР
*****

: Львів
: 3395


"Історія про кубики"

Ровер і дорога завжди, скільки себе пам'ятаю манили мене. Поїздки в 200км здавались довжелезними і неймовірними, Шацьк, Мукачево, і ін. (ще десь і звіти мали б бути), і завжди була думка/ідея поїхати більше і дальше. Згодом цей максималізм трохи притих, пріоритетнішим стали не кілометри, а їх якість. Довший час власним рекордом була відстань в 290км за день, в той час як бувалі родондери мали в своєму арсеналі і 400 і 600. В якомусь це році я успішно провтикав дату старту, і будучи не у Львові не зміг стартувати чи то 400 чи то 600. Але то менше з тим.
До 1200 придивлявся ще з зими і таки відчував, що поїду))
Не їздивши 600 жодного разу одразу 1200 трохи мене бентежило і справа не у накаті, а в досвіді, стратегії і ін. дрібних нюансів які в кінцевому результаті можуть дати про себе знати.

Мої 1200 це чистої води 1320 так як робочий день ніхто не відміняв, а замовлень як на зло не меншало. Так як я страшна сова і спати лягти навіть о першій ночі вкрай важко, таки вдалось заснути на годинку перед стартом.

Знаючи дороги і їх стан, попри те, що майже всі учасники їдуть на шосерах, вибір впав на свіжо зібраний і обкатаний скотт. Поставлено добротний срам(переключати одне задоволення) і 9ск. касету(яка в результаті стала 8ск.)) без 11зубів, новий компагнолівський ланцюг. Прикупився лєжак(все таки дальняк) і туфлі і навіть напоясна сумка. Доставлено другий фляготримач і сконструйовано гідропак)).
Нічого не залишилось в стороні. Біг епли котять добре і добре прощають помилки. думок про проколи чи якісь поломки навіть не повинно бути ні перед стартом, ні під час бревету.
Втиснувши по 3 атмосфери (Сєра казав, що там цілих 8), планувалось доїхати до перших ям десь на Турківщині і там спустити, а при необхідності підкачати, але така могла бути хіба у Нижніх воротах на завершальних 150км. В результаті вибором, в сторону мтб, задоволений.

Готуючись до такого роду знущань на собою, потрібно добре знати і відчувати свій організм і тіло, що і коли йому потрібно. Ну і звичайно брати з собою добре і перевірене старе, а не експерементувати з новим гелем чи ін. штиривом.
Що я брав з собою: інжир - це просто маст хев, пів кілограма на 1200 акурат хватило, фініки медові, родзинки для підстраховки, горіх грецький. Гематогенки і гематовітки)), два тюбіка меду, і печенька вівсяні. З тяжкої артилерії це чорний хліб вимочений в запашній нерафінованій олії +ковбаса і сир. Майже ціла буханка пішла на канапки, розділених на маленькі(на ходу) і більші на пітстопах. Це щодо їсти, щодо пити: Зі старту півтори літри кампоту/чаю з медом в гідропак, і проста вода у фляги(2х0.75) + 0.5л томатного соку під підсиділ. Далі протягом всього марафону у флягах виключно вода, у гідропаці ізотонік від нутренда. Це єдина так би мовити хімка яку я признав і користуюсь. Ні колли, ні тим більше ред булів і їм подібним в себе ніколи не заливаю. Єдиним кофеїном за весь час, була кава перед Верецьким перевалом і ще одна подвійна у Сколому.
І тут неочікувано виключається вуличне освітлення, долітають Сєра і Луга - і ми їдемо, всі такі повні сил і оптимізму, бадьорі і веселі десятьма парами кожен на зустріч своїм випробуванням.

До схід сонця середня 30, Нао який , щойно говорив , що рвати і гнати давай не будем - розсікає ранкову прохолоду, всі ці гонки тривають трохи далі Самбора. Поступовий набір висоти і трохи зайвої ваги в рамі і на плечах беруть своє і хочу не хочу залишаюсь один у своєму темпі, сильно з цьго приводу не засмучуючись, ранок покаже хто, що їв)).

Ад і гомора ті Сянки і все, що до них на підїзді, два рази приспускав колеса(повітря там насправді ого як багат) Спуск з Ужоцького трохи так би мовити згладив ті розковбаси на його підйомі.
За кожним поворотом вдивляєшся чи часом не видно тих затятих - таки ні. Аж тут доганяють два красавця)), відмочувались у річці вони, тут марафон, 1200, а вони в річці. Так ми і їхали до 1кп.
Немає різниці чи це 200км чи 1200 економити час потрібно скрізь, на підїзді до кп планувати і готуватись, зарядка, фляги, ізотонік, все під рукою все оперативно. Темп у Нао і Рея був завжди вищий на 4-6км/год, але ця перевага нівелювалась мною, за рахунок оперативності і відсутності зайвих зупинок. Тому і виходили котики мишки. Перед Мукачевим хлопці знову зупинились на соки/води, я набравши зі студні поруч помаленько помчав, та так, що вже й не думав, що доберуть, а сталось це аж в Міжгірї, де вони знову зупинились щоб одягтись, і світло і ще щось там. Знову відїзжаю але таки разом штурмуєм Міжгірський і вкочуємся на 2кп. Насправді найважчі підйоми це 5км до будинку художника. Перевал - ти знаєш , що це перевал і штурмуєші штурмуєш, а тут ідеш і ніби мало б бути рівніше, і вже шукаєш то кп очима, співставляєш масштаб на карті, рахуєш метри, а воно сообака так важко. Зїли і дозамовили ще раз так, і можна було б ще раз, щоб посмакувати,чи що)). Дівчата з кухні ніби не бачили голодних хлопів, з дивом дивились як провалюється все , що вони приносять. Десертом були 300грам згущика(забув про нього написати вище). Але навіть вони не врятували від спалених запасів жиру. На моє здивування, в душі виявив кубики пресу, он вони які)), і ноги зовсім як не свої. Одним словом, згоріло все зайве.
Хотілось стартувати, як раніше, так як Попереду два молодця уже по мало їхали в бік Колочави. Але найкраще в світі ліжко тримало і не відпускало.
Стартували зпозаранку, попід туманами, знову Нао на добрій дорозі заряжає як має бути. Але зі сходом сонця, щось не так, ніби і вниз і вітер ніби нормальний, а не їдеться. До Буштино, ще так сяк, а якийсь кошмар номер один почався на відрізку до Тячева і Солотвино. Починає рубати і ковбасити на сон - не з приємних відчутів, та ще й трафік досить напружений. То відпускаю, то доганяю, з Ділового і аж до Колочави плентаюсь сам самісінький.Зустрівшись з козаками хіба на 3 кп, на якому оманливий запас сил так здоровськи зіграв зі мною свій жарт.
Підкинувши дров у пічку Нао
user posted image

Зробивши фото із серії "біляпічки"
user posted image
вйо доганяти.
user posted image
На спуску мав би дібрати, та хлопці знову влаштували гонку, і при моїй середній 33 добрати їх я не зміг. І тут підкрався не замітно Максим РУБАН. Який добре попоївши почав рубати наліво і направо, наліво і направо. Тримати бодай якийсь рівний темп - ну ніяк, потрібно було покімарити на кп, а я цього не зробив, треба було інвестувати в сон, і решта дня і ночі були б прекрасними. Дався в знаки робочий день напередодні, плюс витрачені сили на переварювання каші з котлетами і кавуна. Саме в таких умовах відчуваєш все. Ще й до того всього болять ступні, болять і печуть. Задниця, як казав Нао, нам би заздрили гібони.
Знову цей противний кавалок Солотвино-Тячів, і сонце прямо в морду, і швидкість 12-16км/год.
І на лєжак, і так і сяк, і без рук і на ногах - а більше 20 не їде. Аж зупинявся пробувати чи колодки не підтирають. І тут приходять думки і оцінка масштабу - де ти і де спальне кп, і де Хуст з Мукачевим і якийсь не зрозумілий Оленьово - думки щодо сходу витають в голові, але кожен раз залишаю їх на ранок він ніби мудріший.
Далі буде.

Top
Sapfira
05 2014, 5:52
Quote Post


Sapfira
***

:
: 408


Email PosterUsers Website
Top
ShBr2k
05 2014, 19:37
Quote Post


Ёмана - ужо НГ!!
****

: Западная истерия
: 1536


Top
Sera
05 2014, 20:29
Quote Post


Велофанат
****

: Львів, р-н Любінської
: 1138


QUOTE (A.V @ нині, у 20:22)
ПРОТОКОЛ

Ого, ещё никогда результаты не появлялись так быстро good.gif
Top
Sera
05 2014, 20:32
Quote Post


Велофанат
****

: Львів, р-н Любінської
: 1138


MShaman, ShBr2k, Sapfira - фотки бомбезні, дякую, стягнув собі трохи. good.gif
Top
oxygenh
05 2014, 20:44
Quote Post


Зацікавлений
**

: Владимир, Россия.
: 145


Просто супербизоны!
Поздравляю всех участников! Организаторами восхищаюсь не меньше!
Top
Sera
05 2014, 21:05
Quote Post


Велофанат
****

: Львів, р-н Любінської
: 1138


nao та _BuR_ однозначно письменники, зачитався, дякую потішили. biggrin.gif

Та, мандрівка у декілька днів виявилася цікавою та насиченою, буде що згадувати.
Організаторам однозначно мегареспект за цей проєкт!
Подяка волонтерам за підримку та відгодовування нас на КП!
Ну і подяка всім, з ким довелося крутити разом багато кілометрів за командний дух, колесо та гарний настрій!

Для мене марафон пройшов в дуже щадящому режимі. На фініші було легше ніж після будь яких попередніх бреветів більше 300 км. По їжі організм повністю відновився до вечора того ж дня, що раніше ніколи не бувало. І лише м"зи ніг вже 3 добу нагадують що вони таки попрацювали і здається вистачить на 4-у. Що також раніше в мене ніколи не було, максимум крепатура розтягувалася на 2-3 дня. За марафон скинув 2 кг ваги, та вже швидкими темпами працюю над її відновленням. laugh.gif

Sera - 05 2014, 21:15
Top
nao
06 2014, 7:29
Quote Post


Зацікавлений
**

: Львів
: 179


Док на фініші сказав написати звіт про подорож,мені особисто цікаво як інші провели марафон.
Email PosterUsers Website
Top
Dok62
06 2014, 10:35
Quote Post


Старий волоцюга
*****

: Дубно-Львів
: 3100


Який досвід ти б не мав, скільки бреветів не проїхав, а все ж scratch_one-s_head.gif
Вимушений констатувати, що на такій дистанції дрібниць не буває.
Коли залазиш у борг до свого організму він рано чи пізно наздоганяє тебе і лупить обухом по голові swoon2.gif
Деякі висновки:
1. Сідло,сідло,сідло!!! На таких відстанях і по таких дорогах виходить на перший план.
2. Харчування! Ні в якому разі не затягувати і не приведи Боже пропускати прийоми їжі інакше velo.gif
3. Відпочивати! За будь яких обставин і будь де, якщо ти тільки відчуваєш що вже все - край. hang2.gif
4. Психологія! Вірити і знати, що попри все ти доїдеш до мети! bb.gif

Всім, всім велике ДЯКУЮ! Особливо волонтерам на КП. КП взагалі виявились для мене оазами в дорожній пустелі, такою собі реанімацією smile.gif
І звичайно не можу не відзначити велику організаційно-підготовчу роботу клубу (AV). Мабуть завдяки і також цьому, практично всі фінішували!
До зустрічі на дорогах! drinks.gif bye.gif


Dok62 - 06 2014, 10:46
Email Poster
Top
ShBr2k
06 2014, 21:04
Quote Post


Ёмана - ужо НГ!!
****

: Западная истерия
: 1536




Top
0 (0 0 )
0 :

Topic Options : (5) 1 2 [3] 4 5  Reply to this topicStart new topicStart Poll