Перша Cотка 2011, обговорення

Нічого страшного, народ. Головне щоб затяжного дощу не було. Беріть парасольки

Погодка ЧДовая, сподиваюсь на злыву с встречным ветром.


The Doors - Riders On The Storm Video
http://www.dailymotion.com/video/xpykt_the...orm-video_music

100%!! так і робим!


Це повідомлення відредагував Ross_M - 06 Травня 2011, 20:53

Во, во. Прямо в десятку

Дуже хотів поїхати, але не склалось з датами, тому
бажаю всім учасникам вдалої поїздки, попутнього вітру і менше ям на дорозі!

Просынаемось хлопци та дивчатка, Вас ждет Цунивский АД.
(майже как АВ)

речі на старті можна буде віддати на фініш?

Дивно, думав зайду на форум, а тут будуть масово звалювати з потопаючого корабля, як минулого разу перед бреветом на 300. Мабуть звалять "по тихому"
Цікаво, скільки людей ссикане приїхати цього разу і чи назбирається хоч 30 спартанців

Це повідомлення відредагував E-one - 07 Травня 2011, 8:22

Вибачте за те що не приїхав. Колесо накрилося.

Ужо дома... Жаль не остался на патти иба замерз... %) Спасибо оргам - чай и бутеры - именно то очем мечтал около 100 км... ))

Катили весело и бодро... Energy low случился кацца на 60 км., катил не в своем темпе и подозревал, что рано или поздно попы лидеров скроются за горизонтом... (( За Ив.-Франково на горке меня сделал в два счета Спирит... Полина была всего в 2-х минутах от меня, если не меньше... Было офигенски, видео будет позже, может ролик какой стряпаю... Команде лидеров и призерам - уважение...

номер 55 зійшов по технічним причинам.
МОЇ ВІТАННЯ ПЕРЕМОЖЦЯМ!!!
шкода що не зміг доїхати
дуже дякую хлопцям які дали латки

Результаты мне не ведомы, попа грит ниже плинтуса(на 15 минут хуже чем в прошлом году), есть надежда хоть среди подвесов не упал в грязь лицом. Низкий поклон, аж до Кренков Эрно за совместную поездку, Полинке за батончик, а то бы ехал голодным, юные злители съели всю курагу, финики и шоколадку.

На старте ЧД долго выглядывал жертву, с кем бы ехать, так и не нашел кандидата. Подумалась старт покажет. нужен был кто то физически силнее ЧД, но не в разы как Полинка. Так оно и случилдась, опытный взгляд ЧД отсеял тех у кого силы есть но не на долго, и тут бачу Эрно, о просто идиальная кандидатура. Правда смены были для меня пытка, но ничего приноровился. От мы с ним и поехали. ЧД все время играл в предсказателя и всего два раза ошибся, первый на счет тандем, бо не знал кто рулевой, от упустил такой телепортатор, и думал что отколются при концовке двое, но откололся только один, как потом мне сказали из-за травмы. А так как сказал, что после поворота на Комарно народ посыпится, так оно и вышло. Два участников мучались всю дорогу, то обгонят, то мы их. Дона Алекса обгоняли пару раз, то он насыщал природу, то пугал нас в позе "г". За 20км до финиша колено просто до кругов в глазах болело, за 8км до финиша выключил мозг и поехал, так и в катился на финиш.

П.С. 50гр коня могдли бы и оставить сосайтники.

Це повідомлення відредагував ЧД_ - 07 Травня 2011, 17:25

Спасибі "alex4alex" і ще двом велосипедистам(яких я не знаю) котрі позичили латку і "оживили" переднє колесо Тримається до цих пір . А також за компанію. Поїздкою Дуже задоволений

На моє здивування замість менше 30-ти на старт прибуло аж 55 спартанців. Швидка реєстрація, хі-хі ха-ха, п"ємо із спартанкою По майже на брудершафт карнітіни з ампул, висуваємся на старт і тут в молодого спартанця Нікалая трабли з камерою - травить повітря. Фак, гонка не може початись без фаворита. Давай шукати камеру: або нема, або є, але під шредер (йопт, 21 століття на дворі, який нах шредер???). нічого кращого не придумали, як засунути мою шосерну 28-му камеру в 26-ту покриху.

Дорога на старт також була спартанською: по грунтогавніщу. Гонка ще не почалась, а в АВ вже не крутяться колеса. Старт. Їду із самого хвоста, любуючись спартанськими тілами з переходом в голову пелотону. Класно, коли така маса летить! Навіть афігєвші собаки не думають кидатись під колеса.

Перед Пустомитами згадував підвіс... а за Пустомитами замучила совість і вирішили з Нікалаїчом вийти на зміну. До Щирця їхали в парі попереду, потім я сам їхав на чолі поїзда. Люди в містах теж були трохи афігєвші і, як і собаки, не кидались під колеса.

Виділилась група лідерів з 10-ти чоловік. Їдемо, досвідчений спартанець Тренер Дяді Тренера (ТДТ) розказує басні як він замахався і скільки нам ще їхати. А нам ще їхати 70 км. Задумка в мене була така: відпрацювати до повороту на Комарне, а потім з чистою совістю віддихати до Городка, набиратись сил на битву під Страдчем. Але не тут то було: на зміну вийшов спартанець Лапка-Голіаф. За ним проти вітру попробуй віддихни - фіг там. Ну але за пару км він здав зміну, спочатку я здихнув полегшено, а потім бачу, що знову їду першим. Сцука, їду, як Канчеляра на Париж-Рубе... Деколи на зміну виходить ТДТ і знову Лапка і знову я. Всі решта відсиджуються на колесі.

Перед Комарно влітаю в пару ям, думав, що там і закінчиться гонка, але ніби не пробився, колеса не склались, рама не трісла. Приємно здивував АВ, який хоч і сварився матом "куда так **** ломіть", але їхав в групі. А перед Городком розпочалось саме цікаве: я був втягнутий в шосейні ігри ТДТ і Шкуратова Олега. Їхали по 200-300 метрів, здаючи зміни. Темп піднявся. Задумка коварних спартанців на шосерах була скинути з колеса апасних парнєй на хардтейлах, і тим самим виграти час для битви під Страдчем. Але 40 км до фініша - трохи ранувато іти у відрив, тому в Городку всі знову збились в одну групу. За Городком вже на Цунівських землях хардтейщики спробували відігратись: Лапка з Нікалаїчом пішли у відрив, ми застосували тактику "вертушки", в яку підключився спартанець Бур. Суть проста: тільки виїжджаєш вперед, одразу здаєш зміну. Почалась боротьба разума проти сили: хітромудрих тактик досвідчених шосерів проти кінського вкручування двох лосяр на хардтейлах.

Наближалась Страдчівська мясорубка. Спочатку морально готувався, знав, що там то нас і натягнуть хлопці з амовилками. А потім, як вїхали на поле бою, я собі сказав: "а от нєх! В мене Рубе - нехай відробляє вкладені гроші!" і кинувся в догонку за Нікалаїчом. І панєслась: тряска, їзда стоячи, каміння в різні сторони, обгін машин... Я рахував метри до виїзду на асфальт і він наступив! Славна була Битва! Рубе перевершив всі мої сподівання. Не думав, що шосери вистоять проти хардтейлів. На асфальті "зализував рани" і напевно не тільки я. На всім вдалось вижити... Залишилось нас пятеро: Лапка Олег, Нікалаїч, ТДТ, Шкуратов Олег, ну і автор-лєтопісєц.

Наближалась фінальна битва за престол. Івано-Франково, озеро, Розточчя. Спуски і апхіли, які з кожним разом проходять все більш непомітно. Думав, що разборки почнуться ще там, але Страдч забрав багато сил, тому ніхто нікуда не рвав. Виїхали з лісу, поворот на Львів. Підготовка перед фінальним торчком на рівнинній ділянці. Торчок і... тут я пав в нерівному бою з молодістю Нікаліча, силіщою Лапки і досвідом ТДТ... Накрила лєтопісця хвиля втоми і важкість у ногах... І я безпомічно спостерігав за віддаляющимися задами сильніших... Пятого учасника нашого авангарду також чекала та ж участь... Так і заїхав на фініш четвертим, навізши собі ж в районі 10 хв в порівнянні з минулим роком.

А потім були випивка-танци-пляски для зігріву, бо трусило моє промокше знеможене тіло ппц як. Підїжджають інші спартанці і тут зовсім неочікувано фінішує По. Вот молодець, натягнула стількох іменитих мужів! Що тут скажеш - Ріспект. Потім було нагородження і бус додому. Дякую організаторам за свято, учасникам масовку, авангарду за боротьбу!!!

Це повідомлення відредагував E-one - 07 Травня 2011, 18:47

На самому початку я був зарився у пелотог з лідерами, їхати там було одне задоволення, на підйомах трохи виривався вперед, щоб не втрачати інерцію і щоб розкручувати глухаря, а після подолання підйомів відхекувався і чекав поки пелотон наздожене, щоб знов у нього нирнути. так продовжувалось недовго, поки на спуску перед Пустомитами не злетів ланцюг. Поправив і поїхав наздоганяти. У тандема Алекса на колесі і вирішив не сидіти, бо вони явно нікуди не спішили.

Коли вже бачив лідерів метрів за 200 на черговій трясучці ланцюг знову злетів (певно добре вже розтагнувся), ну і, відповідно розвіяв всякі надії догнати їх, а коли провтикав поворот на Комарно то взагалі відчув себе туристом.

Після повороту мінімально прозрів від вітру, вирішив почекати Поліну, щоб трохи відпочити в неї на колесі, ну і трохи її потягнути. З цього ніц не вийшло, бо в неї був свій темп і, як потім виявилось, недарма.

В Комарно настав мій судний момент - ланцюг втретє злетів, і цього разу заклинив заднє колесо і порвався. Потім провів Поліну поглядом - вона хоч їде повільніше, але цього разу значно дальше (треба й собі такий шланг змайструвати).

Одже наслідок: порваний ланцюг, вбита задня втулка, цікава історія від місцевого про його пригоди на мотоциклі ИЖ під час його подорожі в Одесу колись давно, ганебне повернення до Львова на маршрутці, осмислення того, що наступні кілька тижнів їздитиму на трещотці з передачами і гальмами (ну як тут не впасти у депресію?!).

п.с. Як потім виявилось, Pezo (інший фіксер) теж порвав ланцюг і зійшов з дистанції, тому цього року фікстєри обламались, точніше обірвались. Так що наступного разу, співсайтники, обережно, ми захочемо реваншу))))