Once Upon A Time In The West

[SerBus]

Нарешті зібрався написати звіт.
Отже - одного разу на Заході, два старих , ну може не старих, а підстаркуватих "парнокопитних"- не подумайте, що козлів , вирішили з'їздити в Східницю по водичку. Покращити здоров'я своє і близьких і т.і. Весь смак був в тому, що до цього моменту довгих поїздок ми не мали. Правда - практично щоденний біг на 4 км + 20-30 км на велосипедах давав нам шанс вижити в цій "покатушці". Ідея вдарити велопробігом по бездоріжжю з"явилася давно, але все не випадало якось. Ну і ми вирішили випробувати себе на "вшивость"! Нарешті визначилися з датою - 21.08 10 , погоду в неті пообіцяли добру. Залишилися дрібниці - ТО техніки, запакувати торби(рюкзаки), зібрати одяг ТО включало в себе підтяжку всіх вузлів , змащування ланцюгів і роликів задніх переклюків, що і було успішно проведено - як пізніше виявиться, не зовсім успішно! Але про це свого часу. Кілька слів про "коників" наших - може комусь буде цікаво. Мені би було .
Сашка породистий німецький "тракенський" жеребчик - (аки) кроссовий Gudereitt C-30 з Deore по колу і на 28их півсліках schwalbe і мій теж німецький але простіший Fischer з Shimano Acera-X і SRAM MRX на 26их півсліках Union. Отже день Х прийшов, маршрут Мостиська - Східниця, приблизно 150 км(шо нам молодим , не жонатим)???? 7.00- три, два, один, старт. Далі буде........

[SerBus]

Вирушили, погода - супер, настрій аналогічний. На компі в середньому 24-25 км/г - суцільний матрас. Через 20 км перша зупинка розім"яти "булки" та "колокольчики". Приходиться зітхати за Brooksом, а тим часом пора рушати далі. Непомітно доїхали до Самбора, їдемо через центр тихенько матюкаючись. Перше враження ,що опинились в Шанхаї, авто їздять повністю ігноруючи правила руху, між машинами не протиснутись. З горем навпіл вириваємся за місто і повертаємо на Борислав. Дивно , але шоссе в більш-менш пристойному стані. Їдемо навіть випереджаючи графік. Перша непередбачена зупинка в Нагірному (десь *км. від Самбора). Сашко їхав ззаду і раптом зупинився, щось з переклюком. Починаємо розбиратися - відкрутився винт верхнього ролика. Ролик, втулка , шайба просто падають мені в руку. Як відкрутився винт - не маю уяви, після змазки роликів все затягнув як треба? Починаємо шукати на дорозі загублену шайбу. Все дійство проходить прямо проти церкви, весільний автобус, купа гостів кучкуються. Далі буде.

[SerBus]

А два придурки шукають на дорозі шайбу. Не обійшлося безпідколів з боку весільних гостей. Година пошуків не дала результатів і було вирішено збирати переклюк без шайби. До кінця поїздки з ним проблем не було. Перетинаємо кордон Самбірського та Дрогобицького р-нів, на одному з швидких спусків Сашко з цілої дурі влітає в глибоку яму. Я тільки почув як ззаду дружбан гне триповерховими. Результат: на Mach 1 здоровенний забій, який мені прийшлося каменем рихтувати протягом сорока хвилин. Вісімки на диво нема, забій відрихтовано. котимо далі. А краєвиди тим часом , щораз то більше тішать око. Доїхали до великої розвилки, і поки я зходив до кущиків, Саня знайшов під відкосом яблуньку і добряче її потрусив. Затарили пів рюкзака яблук які ой як згодилися у дорозі. А ось і Борислав, який вразив розмірами і величезним смітником в межах міста.

Прикріплене зображення

[SerBus]

Саня з яблуками!

[SerBus]

А це ваш покірний слуга!

Прикріплене зображення

[alex]

після прочитаного аж цікавість почала розбирати, що ж було далі

[SerBus]

Попереду перевал, перед під"йомом трохи перепочиваємо і вперед. Десь на половині під"йому запас калорій і пару закінчився - прийшлося спішитися. Щей далася в знаки Саніна стара травма коліна яке було колись вибите. І до верху трохи йшли трохи їхали. На горі відсапалися, одночасно розглядаючи вітрогенератори, з"їли по яблоку . До Східниці залишилося зкотитися вниз. Летимо, ось і знак " СХІДНИЦЯ". Зупиняємося, пару фоток на згадку. Сашко телефонує до друзів і розповідає звідки дзвонить і як ми тут опинилися. В перший момент ніхто не вірить , а ми почуваємося як "Амудсен на Південному полюсі"

Прикріплене зображення

[SerBus]

Зкотилися у Східницю і потихеньку по джерелах. Народу всюди повно , щоб набрати води приходиться вистоювати довжелезні черги. Нарешті пляшки з водами повні , рюкзаки суттєво поважчали, а в нас година заслуженого перепочинку і обід.

Прикріплене зображення

[SerBus]

Жуємо канапки, запиваємо цілющою водою, милуємося краєвидами.

Прикріплене зображення

[SerBus]

Поки ноги і п"яті точки відпочивають роздивляємося новобудови які дуже активно ведуться

Прикріплене зображення

[SerBus]

Ну все- перепочили, пора додому. Рушили, перевал назад дався набагато легше. Видно Східниця розташована набагато вище ніж Борислав. З перевалу покотилися вниз набравши порядну швидкість. На компі близько 60км\год ,а Саня вирішив поганяти навипередки з дядьком на мопеді. За пару поворотів я його втратив з поля зору. Всетаки довга база кроссовера дається взнаки, можна їхати набагато швидше ніж на МТВ. На поперечних хвилях деколи чуть не викидувало з сідла.Прийшлося весь спуск простояти на педалях змістивши центр ваги назад. Накатом викотилися аж за межі Борислава і на черговій горі ззаду помічаємо здоровенну, чорнючу хмару. З цього моменту почалася гонка переслідування. Та хмара всетаки нас наздогнала за декілька кілометрів від Самбора, але ми завчасу встигли заховатись на автобусній зупинці. Гроза влупила "не по-детски", шквальний вітер, дощ як з "цебра" і град розміру квасолі. Якби наздогнала нас в полі - ой би мали ми напереливки! Перечікуючи грозу теревенимо з фірманом який теж заховався на зупинці і стежимо за двіжухами хмари. Нарешті промені сонця сигналять про кінець грози, рушаємо далі вимушено втративши півтори години. Ось тепер відчуваємо користь від встановлених на вели крил. В Самбір вкатуємо ну практично чисті. У всякому разі в Бістро нас пустили і смачно погодували, як не дивно досить недорого. Їдемо далі , по дорозі чуть не в кожній кнайпі весілля - субота! Підгулявші гості з цікавістю дивляться на двох "старих" придурків які вперто крутять педалі з кожною хвилиною наближуючись до фінішу. До Мостиськ в"їзжаємо вже на фарах, в центрі прощаємося. дякуємо один одному за хорошу компанію і підтримку. На комп"ютері 179.2 км- сам в шоці. Ставлю коня в гараж, бувби живий - давби вівса. Молодець, не підвів. Потихеньку човгаю до хати, швидше не дає втома ,що навалилася як тільки зліз з сідла і натерта п"ята точка(навіть памперси під шортами не допомогли). Ввалююся в хату , радість і співчуття домашніх, гаряча ванна, спати.
А в планах Розлуч з поверненням польовими дорогами, Моршин і наступного літа Одеса до якої хочу зібрати тюринг на базі Стартона.
Salute всім.

[SerBus]

P.S. Спочатку не хотів писати ,а потім передумав. Мои года - моё богатство. Сашку 56 років, а мені 47. Зате ми серцем і розумом молоді. Ще раз салют.

[Alina]

Сподобався звіт і самі спортсмени.

[alex]

хоч звіт і розкиданий на багато повідомлень але написаний досить цікаво і оригінально, сподобалось


а стосвоно віку це далеко не показник, на жаль зараз велика кількість населення молода ззовні, насправді в середині є дідусями і бабусями

[Uri2]

Молодці, факт. Сподіваюсь я у свої 50 теж так зможу