РЕЄСТРАЦІЯ | СТАТТІ | ПРАЙСИ | АДРЕСИ | ЗВ’ЯЗОК




компоненты WTB в магазине VeloMAX во Львове

Сторінки: (3) [1] 2 3  ( Перейти до першого непрочитаного повідомлення ) Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Fixed-gear або фікси або трекові велосипеди
Elephant
Дата 07 Грудня 2009, 6:29
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 779


Я ще не бачив нікого в рідному місті на фіксі, чи на трековому ровері, і будучи фанатом велосипедів, я й сам їздив лише на кросс-кантрі. Зараз, живучи вже майже 2 роки в Нью Йорку, мене все більше захоплює культура Fixed Gear. Попри ландшафтну та інші особливості, такі як дорожнє покриття та культура дорожнього руху в рідному місті, гадаю після повернення дістану собі трековий ровер і спробую його у Львові цього разу.

Ось є переклад статті, надрукованої в Нью Йорк Таймс весною 2007, присвячений фіксам.

Цікава ваша думка і чи є хтось у Львові хто вже їздить на фіксі. Якщо так, давайте дружити.


Нестримні

29.04.2007

Джоко Вейланд

Коли велосипед є не таким як інші? Для початку, такий, у якого немає гальм, або принаймні видимих гальм, хіба що, в крайному виадку, лише переднє гальмо. Це означає, що вам не вдастся опанувати цей велосипед з першого разу, принаймні надто граціозно, легко чи безпечно.

Задня зірочка прикручена напряму до колеса, таким чином щоразу коли цей транспорт в русі, педалі обертаються, і котитися стає неможливо. Ці велосипеди не мають ані перемикачів швидкостей, ані додаткових зірочок, а ланцюг є коротшим та ширшим ніж у звичайних велосипедах.

Немає жодних захисних штук, і колеса просто прикручені до рами гайками, щоб запобігти кражі. Сповільнитись можна, опираючись обертанню педалей, або ковзаючи і роблячи так званий skid stop (ковзаюча зупинка). Все це лише початок списку відмінностей між вашим звичним велосипедом на декілька швидкостей і трековим, або велосипедом з фіксованою передачею – скорочено фіксом – як його часом називають.

Багато прихильників фіксів стверджують, що їхні велосипеди є справжніми, а інші лише видають себе за таких. Кількість фанатів фіксів постійно зростає на вулицях такого міста як Нью-Йорк. Оскільки їх сприймають як джерело неприємностей і клопотів, анархістами і брудними панками які, так сталось, що їздять на велосипедах, до них повсякчасно негативне ставлення, але водночас вони є об’єктами зацікавлення та інтересу. Як і 15 років тому скейтбордери-самогубці були на вістрі впровадження нової моди і стилю, так само культура велосипедів з фіксованою передачею може стати початком чогось такого, чого ніхто зараз не може точно передбачити, але чогось значного.

Велосипедисти на фіксах є такими ж різноманітними як і велосипедисти загалом. Велокур’єри є великими поціновувачами фіксів, але все більше і більше некур’єрів їздять на фіксах. Найбільш помітними серед них можна побачити молодих людей, вихідців із певних районів Брукліну. Цих велосипедистів можна побачити на вулиці, всередині дорожнього руху. Вони їздять майже не зупиняючись, балансують соячи на педалях при зупинках на світлофорі, доводячи підчас того пішоходів та водіїв до роздратування.

У Вільямсбургу в Брукліні та на південь від Гранд Стріт цих велосипедистів можна побачити певними групами. Вони швидко набирають популярності не лише в межах своїх бастіонів з послідовників, і не лише серед 22-річних молодиків. На фіксах тепер їздить весь Нью Йорк, включаючи кур’єрів, спортсменів, юристів, бухгалтерів і професури – досить різномантна і не завжди молода частина населення міста. На цих велосипедах їздять як продавці із закусочних, які не знають і зовсім не цікавляться передаточним числом трансмісії або велосипедною історією, так і ті хто роками змагався намотуючи круги по еліптичних доріжках велотреку Kissena у Флашінгу в Квінсі. На них їздять найзатятіші вегетаріанці і борці за спасіння природи, любителі гострих відчуттів із лави підпільної велосипедної групи Black Label, дівчата-шопоманки, вуличні гонщики, учасники Критичних Мас, і ваша тітонька.

Також має місце феномен повернення міських велосипедистів до коріння з фіксованими передачами і ізди по треку, щоб взяти участь у заїздах, таких як Cyclehawk Velo City Tour, котрий відбувається щорічно 6 травня на велтреку Kissena.

Ці відчайдушні велосипедисти відображають коаліцію усіх кольорів веселки – рух ключовим елементом у якому є велосипед як спосіб життя, як елемент ідентичності. При тому, що фікси вважаються таким собі модним аксесуаром, вони крім того надають деяку форму протесту проти того, що багато хто б вважав неправильним і бездуховним способом життя. Велосипедисти на фіксах займають протилежну позицію яка демонструє певну альтернативу.

«Вулиці – наші», написано спреєм по трафарету. Можливо це не зовсім так, але велосипедисти на фіксах є на початковому шляху популяризації своєї альтернативи, чергової в нашій історії щодо загальноприйнятих норм.

Анархія в русі.

То з чого власне весь шум? Це ж всього навсього велосипед, правда? В деякій мірі, так. Два колеса, ланцюг, зірочка, сідло і руль. Але, беручи до уваги те, що наприклад, один стілець Wassily дизайнера Марселя Бруера є всього лише стільцем за $10 000, деякі велосипеди з фіксованою передачею є продуктами ручного виготовлення і коштують у десять разів дорожче за своїх братів заводського виробництва. Ізюменка цього двоколісного транспорту в тому, що це прекрасні штуки з простими, чистими, оголеними лініями котрі роблять їх на вигляд швидкими навіть коли ті стоять на місці.

«Це найгарніші велосипеди», за словами Джини Скардіо, власниці магазину King Kog на Хоуп Стріт у Вільямсбурзі (дільниця у Брукліні, авт.), де продаються лише фікси. І справді, вони у них відчувається модерністична суміш форми та функції і вигляд який відповідає призначенню для якого вони створені, їхати справді швидко по рівному велотреку.

З’являється питання: чи не божевілля, кататись на велосипеді котрий неможливо зупинити просто так, особливо в цьому місті? Їдучи по хаотичним вулицям Нью Йору на велосипеді, призначеному для перегонів по спеціально обладнаному треку; чи не ризик це для життя або принаймні рук і ніг?
Це безглуздо. Але це є диковинкою, у позитивному сенсі, і так було завжди з того часу коли велосипеди вперше з’явилися більше століття тому.

Велосипеди з фіксованою передачею мають багате минуле. До винайдення перекидок ланцюга, що зробило багатошвидкісність реальністю, фікси були велосипедами для перегонів. Перший павільйом Madison Square Garden, збудований у 1897 році на 23-й вулиці і Медісон Авеню, був збудований як велотрек. Перегони та випробування швидкістю приваблювало багато народу разом з найсильнішими гонщиками серед зірок спорту тих днів.

Перегони на велосипедах у Madison Square Garden відображали все божевілля на зламі століть. Велотреки швидко поширились по всій країні, а найкращі гонщики заробляли по $100 000 - $150 000 на рік у той час коли теслі могли ледве доробитися до $5 000. Усе це відбувалось на предках тих велосипедів на котрих їздять сьогодні.

Магазин Coast Cycles, Джоні Коуста, знаходиться на пустій тупиковій вулиці в серці Брунсвіку у Брукліні, неподалік від зупинки метро Миртл Авеню. Пан Коуст, 31-річний добродій з дредами до пояса, є колишнім нелегалом і сьогоднішнім членом групи Black Label.

Coast Cycles, це вам не типовий магазин завалений рядами з трьох-швидкісних або дорожніх велосипедів поруч із замками, питними пляшками і тому подібним барахлом. Це старомодна майстерня для одного, де у подвір’ї гуляють кури. Тут пан Коуст майструє по два-три велосипеди на замовлення за місяць. Більшість з них є фіксами «зшитими так, щоб пасувати до тіла, індивідуальної геометрії та забезпечувати максимальний комфорт, дизайн та стиль», як він зазначає у своєму імейлі.

Пан Коуст, який працює посеред токарних верстатів Bridgeport, тісків та креслень, вірить у те, що фікси – це метафоричне продовження способу життя нелегалів, котре, як він каже, означає «жити у певний спосіб, існувати зарахунок переробки старого та не створювати відходів, шукаючи звільнення, свободи як революційного акту, такого як примітивістичний та духовний анархізм за Хакімом Беєм».

Він сміється з абсурдності того, що комерційні компанії, такі як Mountin Dew, звертаються до Black Label з пропозицією спонсорства, що сталось рік тому, за його словами. Він переживає за експлуатацію культури фіксів корпораціями котрі не мають нічого спільного з велосипедами. «Я бачив, що сталось із скейтбордингом, серфінгом та панками», - похмуро каже Коуст.

Ма, диви, я без гальм

Небезпека для малого світу стати великим наглядно проявилась кілька місяців тому, коли мажор у гламурних окулярях з прямокутною оправою зайшов у King Kog. Магазин продає фікси ціною починаючи з $800, закінчуюючи далеко за тисячі. Крім того, тут є в асортименті серія велосипедів Fourtynine Sixteen (Сорок дев’ять на Шістнадцять) Джейсона Честа, названу за передаточним числом, а також деталі такі як шатуни Sugino, шатуни Izumi та рами Dura-Ace та Coicc.

«Емм, Я шукаю трековий велосипед», - каже відвідувач.

«У якому ціновому діапазоні?» - запитує пані Скардіно.

«Триста долларів» - відповідає той.

«Уммм, мабуть вам краще спробувати пошукати на Craigslist або eBay» - вона гречно запропонувала.

Коли пані Скардіно запитала добродія, що він хоче робити з велосипедом, той відповів: «Просто для катання».

Можна зробити висновок, що тут йому було не місце, але також можливо, що одного дня він прийде знов. При виході він зазначив: «Гарний у вас магазин. Затишний такий».

Під час Bike Kill – щорічного заїзду, спонсорованого групою Black Label, який відбувається у Бедфорд-Стівенсент у Брукліні, ніхто здавалося не переживав за той факт, що фікси стають занадто популярними; всім було занадто весело.
Серед транспорту для цієї події, що відбувалась одного вітряного осіннього дня біля початкової школи ім. Семюеля Барнса, можна було побачити високі велосипеди (дві рами, одна на одній з сідлом на висоті близько 2 метрів над землею), велосипеди з металевими роликами замість переднього колеса, BMXи, та, звичайно ж фікси.

Пан Коуст був там, разом зі своїми друзяками з Black Label та його відділень у Мінеаполісі та Рено, штат Невада; членами інших велосипедних груп, таких як C.H.U.N.K. 666, котрі мають представництва в Брукліні та Портланді, штат Орегон; Rat Patrot з Чікаго; Dead Baby з Сієтла; та Skidmarxxx з Остіна, штат Техас. Було багато немитих дредів, рваних джинсів, татуювань поряд із карнавалом з шапок вуду, оранжевих парашутних костюмів, кролячих вух та мексиканських масок для боротьви.

Було також пагато пиятики, включно зі змаганням – хто найшвидше вип’є шість банок їдучи по колу; та забавою під назвою Blind Skull – велосипедисти вдягають наголову великий пластиковий череп і їдуть доки не впадуть або не наїдуть на щось або когось.

Ближче до 20.00 почалися дуелі п’яних високих велосипедів, між рицарями незалежно від статі. Зброєю були саморобні пластикові «списи». Єдиний інциндент стався, коли якийсь порушник на роликових ковзанах з приробленим моторчиком був облаяний членом групи Black Label. «Забирай свій мотор нах… звідси!» - кричав велосипедист. Це принципове правило – жодних моторів. З екологічних причин, а може практичних. Щодо останнього, можна згадати кур’єрів з Вест-Індії які були піонерами їзди на фіксах по місту у 80-х, привносячи свою винахідливість у Нью Йорк з островів, де велосипеди, які не мали на собі нічого такого, що можна вкрасти, користувались очевидною перевагою.

З іншого боку, те що визначає рух фіксів, стає все складнішим. Зрештою, що спільного між божевіллям Bike Kill, і кимось таким, як «Швидкий» Едді Вільямс. Він керує велосипедо-орієнтованою галереєю Nayako Gallery у Бадфорд-Стівенсент, та видав книгу фотографій присвячену велокур’єрам та змаганням на Alley Cat та вуличним заїздам Monster Track?

Сфера пана Вільямса, це сфера велокур’єрів де він брав участь ще з ранніх 80-х, коли він вперше побачив Вест-Індійських кур’єрів, котрі тусувались в парку Washington Square. «Я побачив як вони катались», - каже він. «Мені сподобалоль як вони маневрували, зупиняли на червоне світло і не ставали на землю. Я думав, як же вони це роблять?»

Пан Вільямс дістав собі Matsuri – швидкий велосипед з фіксованою передачею, і почав працювати кур’єром. Через двадцять п’ять років, він і досі цим займається і виглядає молодим та у прекрасній формі як на свої 43. «Трекові велосипеди створені не для вулиці» - вважає він, «інколи я лише молюсь і спродівають, щоб швидко зупинитись». Водночас він оспівує їхній шарм. «Це як гра у шахи», - каже він. «Ти плануєш свої дії на квартал уперед».

Джон Кампо, директор програми перегонів на велотреку Kissena, - ще один шанувальник фіксів. Так само як і пан Вільямс, чий стиль життя на фіксі видаєьться досить здоровим, пан Кампо виглядає принаймні на 15 років молодшим ніж його 60. Велоспорт – це не його професія, - він джазовий музикант, один із тих, кому довелось грати з Майлзом Дейвісом; але безперечно, велосипеди – це його пристрасть.

Пан Кампо сумує за славними днями велотреку Kissena, але все ще розказує історії про батька Вінні Велли – актора, який зіграв Джиммі Петрілла і «Клані Сопрано»; котрий змагався у павільйоні Madison Square Garden для того, щоб заробити достатньо грошей на рибний кіоск. Потім він так заробляв ще, щоб купити рибний магазин на Елізабет Стріт. Пан Кампо пам’ятає всі польські, німецькі та італійські велосипедні клуби, а також Лу Мальтеза – члена клубу Century Road Club і володаря багатьох велосипедних рекордів, включно з національним рекордом на 100 миль у змаганнях від міста Юніон Сіті, штат Нью Джерсі, до Філадельфії.

Трохи Дзену

Не переживаючи за те, що фікси стають дедалі популярніші, пан Кампо навпаки вітає той факт, що вони повертаються на своє визначне місце, як століття тому. Більше того він зарошує вуличних велосипедистів на велотрек Kissena. «Це хороші діти», - каже він. «Вони приходять, вони виграють або програють; вони чудово проводять час. Це дуже в дусі Америки, бути вільним, робити те що хочеться і виражати себе у свій спосіб, як у серфінгу чи скейтингу».

Серфінг так скейтинг часто згадується як аналог, катання на фіксах. Тут можна знайти багато спільного з тим, що сьогодні відбувається у велосипедній культурі. Серфінг, 50 років тому, та скейтинг, 25 років тому, були маленькими явищами по-за зоною видимості зі своїми власними ритуалами та секретами, кодами та ідентичністю. Сьогодні, це багатомільйонна індустрія, популярна в цілому світі. На думку сподвижників, це призвело до втрати «душі» у цих речах.

Велосипед, це звісно інше; в світі більше велосипедів ніж автомобілів, і у велосипедів довша історія, не беручи до уваги те, що велосипеди з фіксованою передачею бели предками звичайних велосипедів. З іншого боку, досвід історії серфінгу та скейтингу, починаючи від неперевірених, напів-підпільних секретних угрупувань, аж до перетворення у гламурний «спорт» може спрогнозувати майбутнє цього велосипеду.

Серфінг та скейтинг зберіг деяке поняття непокори, частково через різноманітність, непередбачуваність демографії учасників: від 5-річних до 80-річних представників обох статей, лікарів і сміттярів, законослухняних громалян та злочинців. Завдяки цьому, важко точно злокалізувати серф- та скейт рухи, так само як і аморфний велосипедний рух.

Джонні Коуст, Джина Скардіо, Швидкий Едді, Джон Кампо, менеджери Bike Kill, - це обширний сегмент. Це товариство також охоплює таких людей, як Тоні Германотта, який працює в легкій промисловості. «Це розвиває вміння вищого рівня. Ти повинен бути постійно уважним, завжди слідкувати за дорогою. Ти не просто катаєшся, і це дещо божевільне відчуття».

Також можна згадати за Кайла Фея, дизайнера фірми Urban Outfits який є відносним новачком. «Ти береш на себе відповідальність якщо тебе зіб’ть», - каже він. «Можна розраховувати лише на самого себе, бути відповідальним за себе. Це може прозвучати дивно, але в цьому є трохи Дзену – бути наодинці зі своїм велосипедом».

Алекс Ескамілла – 23-річна книжкова дизайнерка з Форту Грін у Брукліні: «В мене було кілька друзів котрі насміхалися з мене, коли я їздила на такому, бо це було модно. Проблема модного вигляду на велосипеді є в тому,що забувається вся позитивна частина їзди на велосипеді – ви вкурсі: джерела відновлювальної енергії, фізичні вправи, зручність, заощадження грошей, заощадження часу, товариство, бачення міста абсолютно по-новому, ну і типу того…»

Крім того вона додала: «Трекові велосипеди прикольні. А ще вони прекрасні».

Оригінал статті
http://www.nytimes.com/2007/04/29/nyregion...nted=1&_r=2&adx
Top
_elvis_
Дата 09 Червня 2010, 18:37
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: пСихів
Повідомлень: 522


на велодні бачив одного чувака на фіксі.
тепер дуже часто його бачу, коли він їздить по місту.
фікси зручні в насиченому трафіку, але хз як на ньому можна їздити по льову...
Top
Varvar
Дата 09 Червня 2010, 18:46
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 372


може то і є топікстартер, він недавно в Жовкву їздив з іншими велосипедистами ...
Top
_elvis_
Дата 09 Червня 2010, 20:19
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: пСихів
Повідомлень: 522


ну тоді розвиваєм тему. топік стартер - вертайся в тему)

Це повідомлення відредагував _elvis_ - 09 Червня 2010, 20:30
Top
Varvar
Дата 09 Червня 2010, 21:27
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 372


В цій темі трохи описані враження від поїздки
Top
max3d
Дата 09 Червня 2010, 21:50
Quote Post


страшний халявщик
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 918


дякую за переклад, цікаво було почитати ...

правда недавно я був в тому місті і так виглядало шо там буде один фікс на сто або більше ашанів = тож думаю шо то все в статті роздуте ... хіба у 2007-му був якись бум ... також стаття не розкриває логіки фіксів (мені наприклад цікаво - для чого відмовлятися від нормальних тормозів) ... ну хіба то все комусь явно чи неявно вигідно (наприклад: виробникам таких кастомів, або глобальній антицелюлітній політиці) ... але якшо фікси то тільки стиль, прояв бунтарського характеру, і вони мають більше відношення до мистецтва та культури ніж до еволюції - тоді в мене питань нема ...

шо скажуть власники фіксів відносно оправданості використання такого типу велосипедів у повсякденному житті (але пліз без лірики)?
Email PosterUsers Website
Top
Elephant
Дата 09 Червня 2010, 22:36
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 779


QUOTE (max3d @ нині, у 21:50)
шо скажуть власники фіксів відносно оправданості використання такого типу велосипедів у повсякденному житті (але пліз без лірики)?

Я постив статтю і нещодавно склав собі фікс. Це було не зовсім легко - не всім поясниш, для чого ровер без гальм у місті. Справді у статті дещо роздута популярність фіксів серед широких мас, але для пересічного громадянини Нью Йорку, фікс - нічого надприроднього.

До штатів я по Львову їздив на МТБ як і всі. Повернувшись, я обов"язково хотів зібрати собі фікс першим, бо діставши простий ровер я знав, що заб"ю.

Коли збирав, мав три перестороги:
1. Горбиста місцевість Львова (постійно вверх-вниз)
2. Бруківка
3. Відсутність гальм та безпека

Щодо ландшафту, то тут сумніви пропали коли я взяв гірку у парку Франка за співвідношенням зірочок 48Х16 (зараз думаю поставити 14 замість 16, але ще не спішу). Велосипед дуже чутливий і легко бере розгін. Накатом їхати - задоволення.

З бруківкою все справдилось, але до тої самої степені, що і для будь-якого шосейника. У Львові на малій бруківці терпимо, а на крупній треба обережно.

Відсутність гальм це палка у двох кінцях. Я дещо недооцінив складність блокувати педалі на ходу та гальмувати юзом. Це вимагає тренування та практики. В мене лише недавно почало виходити. В основному я заздалегіть сповільнююсь, опираючись обертанню педалей. Таким чином Загальний рух по місту виходить більш плавним (без різких гальмувань та прискорень), однак вимагає постійної уваги та прогнозування ситуації на дорозі (потрібно думати за себе та інших учасників дорожнього руху). Зрештою можна поставити переднє гальмо для страховки (ззаду воно фактично не потрібне).

Стосовно культури фіксів у НЙ то вона досі андерграундна, хоча є і попсово-гламурні послідовники. Зараз можна виділити два основні напрямки: власне катання та фрістайл (суміш тріалу, фрірайду з елементами інших стилів... все лише на фіксах... у них ще вилки посильніші).

Стосовно себе скажу, що першу свою поїздку на фіксі з зеленої до політеху я мало в штани не наклав, але сьогодні сідаючи на звичайний ровер відчуваю, що не цікаво. До фікса треба привикнути, але потім він дуже пре.

Зараз у Львові я знаю двох хлопців котрі планують скласти собі фікси. Це вже трохи більш розвинуте у Києві (там аж близько десяти фіксерів), Харкові (там в них запчастин побільше), і в Кременчугу. Тут є восилання на декого з них:

http://kievfix.com/

http://tourist.kharkov.ua/phpbb/viewforum....9e444015ff68f70

http://vkontakte.ru/club13295954

http://vkontakte.ru/club10663385

Top
Elephant
Дата 09 Червня 2010, 22:45
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 779


QUOTE (max3d @ нині, у 21:50)
але якшо фікси то тільки стиль, прояв бунтарського характеру, і вони мають більше відношення до мистецтва та культури ніж до еволюції - тоді в мене питань нема ...

Стосовно того то тут всього по трошки: і бажання стилю і показати характер і мистецтва і культури. Ти правий. Стосовно еволюції то фікс а бо трековий велосипед - це і є оригінальний велосипед. Всі решта пристосування типу трішьотки, гальм і т.п. з"явились потім.
Тут скоріше є філософія типу: бери те, що є і їдь. В це треба трохи повірити. От тільки задля того щоб зібрати такий мінімалізм у нас, слід було попотіти, зате було цікаво.

Ось що вікіпедія пише про це (хто не читає англійською - можу перекласти):

http://en.wikipedia.org/wiki/Fixed-gear_bicycle
Top
bramms
Дата 09 Червня 2010, 22:49
Quote Post


Зацікавлений
**

Звідки: Львів
Повідомлень: 135


А можна не більше 10тьми словами відповісти на запитання: "Чому саме ФІКС?" rolleyes.gif
Top
Elephant
Дата 09 Червня 2010, 22:59
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 779


QUOTE (bramms @ нині, у 22:49)
А можна не більше 10тьми словами відповісти на запитання: "Чому саме ФІКС?" rolleyes.gif

Читай мій підпис... wink.gif
Top
bata
Дата 09 Червня 2010, 23:14
Quote Post


офісний планктон
****

Звідки: Львів (Політехнічний-Новий Львів)
Повідомлень: 1457


Це такий самий підвид велоруху як і даунхільщики, ВМХери, тріал та всі решта. Для нас вони зараз вже не є диковинкою, так і до цього привикнемо. Доречі в ВМХ не у всіх є гальма, тобто там взагалі нема методу щоб зупинитись. Колись катався на ДХ, то перший раз мало не перевернувся, так втисув. Тріал без сідушки? Та це і не дуже засіб пересування.

Мені сподобалась ідея фікса, памятаю перший такий побачив в будапешті, це подумав шо за?

Але в нас на такому не дуже поганяєш, як він ставиться до бордюрів і сходів?

Ще один плюс, тебе відразу видно)) Я вже декілька разів бачив його, якось виділяється. wink.gif

Як буде нагода хотів би попробувати)))
Email Poster
Top
A.V
Дата 09 Червня 2010, 23:40
Quote Post


триммер стакселя
*****

Звідки: Lemberg
Повідомлень: 4554


QUOTE (batabt @ нині, у 23:14)
Це такий самий підвид велоруху як і даунхільщики, ВМХери, тріал та всі решта.

Сходи на велотрек и поделись этим тезисом с адептами smile.gif

Users Website
Top
max3d
Дата 10 Червня 2010, 7:48
Quote Post


страшний халявщик
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 918


QUOTE
деякі велосипеди з фіксованою передачею є продуктами ручного виготовлення і коштують у десять разів дорожче за своїх братів заводського виробництва

хоча ніби і є мінімалізм ... а скільки коштує зібрати самому в Україні? ти ше не в зоопарку? може постав туди свій велосипед, поділись його характеристиками?
шо мені подобається в твому фіксі - то те шо його в нас напевно не стануть красти... може то і не до теми фіксів, але до ідеї їздити по місту на простому\дешевому велосипеді зара в нас багато хто доходить ... то напевно морально так легше - лишив і не переживаєш, ну і їздити можна будь-куди а не тільки туди де безпечно ... мене наприклад цікавило б - як зібрати велосипед з бюджету 100 доларів, який би все таки їхав і не турбував мене частими поломками ...
Email PosterUsers Website
Top
bata
Дата 10 Червня 2010, 8:05
Quote Post


офісний планктон
****

Звідки: Львів (Політехнічний-Новий Львів)
Повідомлень: 1457


QUOTE (AB @ нині, у 00:40)
Сходи на велотрек и поделись этим тезисом с адептами smile.gif

Напевно забавно би получилось tongue.gif
Я мав наувазі в плані його використання по місту, коли він виїхав з велотреку.
Email Poster
Top
_elvis_
Дата 10 Червня 2010, 9:10
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: пСихів
Повідомлень: 522


а мета катання по місту?
прогулянки? добирання на роботу?
Top
1 Користувачів читають цю тему (1 Гостей і 0 Анонімних Користувачів)
0 Учасників:

Topic Options Сторінки: (3) [1] 2 3  Reply to this topicStart new topicStart Poll