Десята тисяча або коли країни вже замало, Ізраіль 1200км

[segar29]

Як то мовиться рано чи пізно це мало б статися
Їздити по просторах неньки-України вже більше ніде не стало....та і завершити сезон із заліковими 10К теж було б непогано До останнього сподівався, що одесити таки надумають і ми поїдемо збірною, але час неухильно минав і все ж вагаючись...подивившись погоду, а її обіцяли файну, візи не треба, а пустелі я полюбляю ....ех блін хай їм чортяками і вирішив таки їхати сам
Ціни на квитки виявилось більш-менш не такі вже і занадто дорогі як думалось, взяв на сайті....тут мала би бути не проплачена реклама, але скажімо просто - Саларіс знає свою чорну справу єдине що лякало так це можливі проблеми через моє арабське минуле та незручності перти велосипед літаком, бо дуже не хотілося отримати з нього карбокотлету

трек маршруту



Це повідомлення відредагував segar29 - 09 Листопада 2014, 10:23

[segar29]

27.10
В аеропорту Борисполя оформився майже без проблем на рейс до Тель-Авіва. Підлітаючи до вечірнього Ізраїлю дивлячись в ілюмінатор вже починалося з'являтися заворожливе почуття - земля "горіла" мільйонами ліхтарями і прожекторів. На кордонконтролі особливо не мучили, відповів на цілком нормальні логічні запитання із полегшенням пішов шукати свій багаж...На видачі багажу трапилася невеличка хохма...очікуючи пасажири були здивовані коли побачили серед купи чемоданів мій манюсенькій 200грамовий згорток багажу ще через 10хв забрав коробку з цілісіньким велом і попрямував до виходу, шукати таксистів, тому що автобуси начебто вже не курсували, а поїзд приїжджав умовно в центр, а заброньоване житло моє знаходилося в північній частині міста. На вулиці стояв автомат-інформатор, пошарив в ньому зрозумів що таксі-машина буде коштувати 170 шекелів це приблизно 50$ за якихось 27км Трохи не повіривши все ж вирішив перепитати у старшого, і він таки підтвердив ціну на що звісно я їх направив лісом пустелею. Знайшов поруч зручне місце переодягнувшись і розпакувавши зібрав велосипед за годину і покотив розсікати міські простори нічного передмістя Тель-Авіва. На годиннику вже було годину ночі і транспорт майже не їздив, тому було дикувато зупинятися на червоне світло. На деяких розв'язках поблукав тому доводилось кружляти.
На поселення майже за копійки як пізніше з'ясувалося в елітному районі люб'язно до себе прийняв ізраїльтянин Марк - студент що вчиться на вченого-фізика в Тель-Авівському університеті на факультеті астрофізики та космології. Окремо варто зазначити крім того, що Марк студент, а це вже може багато про що сказати ....він ще любитель-музикант, металіст з довгим волоссям, якому позаздрили б багато дівчат так він ще відноситься до того добродушного типу людей для яких допомога людству важливіше, ніж власне його побутове життя Вражений останніми подіями за такий короткий проміжок часу зміг поспати від сили лише годинку-півтори

Це повідомлення відредагував segar29 - 08 Листопада 2014, 21:11

[segar29]

28.10
З ранку сходив в найближчий магазин за їдлом. Нічого такого не взяв, а 200грн з карти вже пішло легко, 1,5л Кола на наші 25грн Зробив пару фот







В місті дуже красиво але я назад до оселі пакуватись та морально готуватися до старту.
Старт призначений на 22:00 біля старого маяка, а передстартова підготовка на 20:00 в кафе що в 300 метрів від нього. Житло перебувало відносно недалеко в 5км від старту, але так як мені вже набридло чекати тому покотив собі потихеньку раніше. Вечірній Тель-Авів не гірше денного. Немало було помічено електровелосипедів. Приїхав а там вже знаходився Рінат з Уфи, який передає всім привіт. Поки поспілкувався, поки трохи допоміг йому з гарміном скоро вже почали підтягуватися і інші учасники, вечеря, реєстрація...









Всього мало стартувати 23 учасника, крім п'ятеро місцевих і один угорець вже відкатали (двое зійшло) тижнем раніше так мовити контрольний, щоб на представницькому не впасти у бруд обличчям Найбільший склад був представлений росіянами і німцями по 6 чол., крім був там і такий інтернаціонал з Канади, Британії, Ірландії, Італії, Голландії, Франції, Пів.Кореї, в тому числі дві жіночки а ще був ще американець на фіксованій передачі Час старту трохи дивний , але пізніше стало зрозуміло чого....насправді організація, вибір маршруту, час старту, розстановка КП добре продуманий, особливо спальне КП де точка одна в Сде Бокер на який припадає 3кп на 384км, 621км і 995км.

Це повідомлення відредагував segar29 - 07 Листопада 2014, 22:10

[segar29]

Старт взяли неспішно вздовж річки Яркон по велодоріжках і алеях в перемішку з бігунами, у них там був якісь свій захід. Дорога до Кесарії КП1 85км відмінна, освітлення відмінне, ліхтар майже не потрібен Перепад висот майже не відчувався макс. 40м. Два рази відвалюючи від групи по своїх справах, добираючи доїхав з першої групкою з 10 чоловік з середньою 26км/г. Де нас вже чекали на машині організатор Таль Катзір і його помічник Лев Бройтман проїхавший свій перший ПБП в 1999р. із спілкуваннєм проблем не було тому що він з виходець з Молдови. Треба відзначити що на всій дистанції вони удвох майже усюди встигали обслуговувати бревет Чек поінт здійснювався по QR-кодах виданих на маршрутних листах для онлайн сповіщення реального часу проходження, але я так зрозумів, що з онлайн-режимом в них так і не заладилося. Поки кожний займався своїми справами в мене глюкнув гармин. Перевантажив його і з жахом не можу в ньому знайти наступний 300км відрізок маршруту КП1-КП4. Шеф усе пропало плани валяться, як далі їхати... Розвернулися ми назад по тій самій дорозі але вже здавалось за відсутністю декого, але раптом через п"яток км пар усім захотілося наповнити води, хоча в мене витрати ну взагалі ніякі, фляги як були майже повними так і залишалися, дик ніч жеш надворі)) стояти в черговий раз після КП теж не було особливого бажання тому покинувши попутників рушив далі сам потрохи нарощуючи темп та і нарешті почав зігріватись. Їздити там вночі саме задоволення. Добре що на всяк випадок в компік закинув загальний трек, але своїх відміток у ньому вже не було, та й кілометраж від нуля збився, але зате курс показує ну й на тім добре

29.10.
Вранці на 180км уже почали з'являтися перші затяжні подйомчики з добрим відсотком. Проїжджаючи повз бензоколонки гармин просигналізував і не маючи поняття де я, подумав що от він КП2 де необхідно щось купити. Виїжджаю, бачу в далечені червоний маячок....і думаю дивно 100км проїхав невже хтось наздогнав та ще і не заїхав на чек-поинт . Добираю шоссера, гг а то виявляється не наш) він щось намагавсі заговорити, але тому що я нібарабум тому так і котилися разом 10км до наступної розвилки. Але о 6:15 гармин знову пискнув, зупинившись дістав паперовий мануал і зрозумів, що на попередній бензоколонці я даремно зупинявся



Стратегія вимальовувалася така, що по приїзду на КП4 в обід, немає особливого сенсу зависати на ньому так довго до наступного ранку. Можна спробувати довго не затримуючись спробувати встигнути доїхати до кратера всього яких 60км засвітла, а назад майже по тій же дорозі можна й по темряві повернутися в Сде Бокер на спальне КП десь опівночі, а там вже добряче відпочити до ранку.

Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

[segar29]

КП3 Кама 284км заїхав у магазин залив фляги водою, трохи передихнувши та перекусив. Обриси навколо усе далі здобували все більш пустельний вигляд. Маршрут усе ближче до Газу тому всі частіше на шляху трапляються військові джипи....одного раз по дорозі навіть бачив валялась збройна куля Мінімальная відстать до кордону становила 13км, і добре що маршрут трохи змінили, бо взагалі з самого початку він проходив впритул. У Цеэліме є таке місце коли через дощі піднімається рівень річки та неможливо його проїхати. При рясних дощах може й таке :



Але на напередодні опадів не було тому брід перетнув без проблем



На 340км з'являються перші ознаки втоми, пригальмовую й заодно фото на пам'ять) До КП4 384км поступовий набір висоти на рівень 500м.
























Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

Це повідомлення відредагував segar29 - 07 Листопада 2014, 23:34

[segar29]

Приїжджаю в Сде Бокер КП4 384км о першій годині дня трохи втомленим, сонце не таке вже і пекуче, а затомився начебто вже проїхав шо всі 600. Шукаю де ж то КП і не можу знайти. Відправляю смс Талю, приходить відповідь буду через 15 хв. Ну звичайна ситуація....Артема втратили тому що він занадто швидко рухається і зрозуміло його там ніхто не очікував в цей час
ок, чекаю, а поки поваляюся я на лавочці



Знаходять мене та проводять до місця, виявилось що спальні місця раптово перенесли. Освіжившись, перекусивши знову сухпайком порозпихував по кишенях типу їжі плюс Лев люб'язно приніс колу, через годинку рушив у напрямку мертвого моря, а точніше в Массаду.



Вітер посилився в рази і поки що лівий боковий. Привітав їдучих назустріч групі шоссеров у супроводі автомобіля) З годину покрутив педальки по затяжних горбках - все, набридло, вирішую влаштувати 20 хвилинну фотосесію





















Верблюдів не бачив
Дивлюся на час вже і як і половина п'ятого, сонце поспішно заходить за горизонт, а кратера так досі і не видно В Дімоне звертаю праворуч і мене починає нести від 45км/ч і більше , так летів, що не помічав знаків з попередженнями не фотографувати округу й не зупинятися та де вже там...не до того а далі 12км спуск у долину Махтер-Рамон з потужною природною красою. Спуск заліковий але нічого такого небезпечного, в Карпатах куди більш страшніше Вечірнє світло падало по особливому, що надавав особливий шарм, думаю вдень таки було б не так шикарно. Я був вражений. Фото на жаль не робив, але знайшов в інеті. Доїхавши до магнієвого заводу остаточно стемніло і стало нудно, витріщати очі в бездню темряви було вже безглуздо. Заїхавши о 18:10 на бензоколонку неподалік від берега мертвого моря прибігло ось таке чудесне котє



Кіт був настільки кльовий що так і хотілося забрати його з собою



Підйом у Массаду та контрольне фото о 19:40

Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

[segar29]

Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

Якщо є швидкий спуск, а отже логічно повинен бути і крутий підйом
В конкретному випадку це 13км у гору Эвнон, але чи то я неочікував такого чи то занадто прямовисна була стіна, чи то занадто розслабився але скоріш що таки заголодував. Але в будь якому разі щось стало дуже туго просуватися.....їдеш-їдеш, дивишся-дивишся в гармин, а кінцевої висотної точки так і не видно І так протягом 1,5 години, це жесть Відчуваю пульс підбирається до межі і ото так є, пару трійку разів двигун захлинається і доводиться зупинятися що взагалі ніколи такого не було. У четвертий раз не зумівши взяти першу космічну швидкість у 3км/ч звалився на землю разом з велосипедом Фляга випала, побіг наздогоняти вниз. Ну думаю...ще й половини нема, невже приїхав Підряпин наче ніде нема, тупо стояти мерзнути то не діло, йду трохи пішки але іти в контактах у такий градієнт теж скажимо справа невдячня - ноги сковзають. Розім'явшись пішими вправами сів в сідло і таки додавив підйом де на вершині вже чекав Таль із водичкою якої не набирав ще із останнього КП.



На загальній ділянці дороги зустрів Ріната прямуючого ще тільки до мертвого моря. Трохи постояли побалакали і це саме там де цього і не можна робити когось ще бачив не розібрав, а далі був змушений з'їхати на іншу дорогу. У Йерухами помітив підспустило заднє колесо, схоже на повільний прокол. Зупинився підкачати, до КП6 залишалося 24км, ставало прохолодного, ліньки переодягатися плюс небажання возитися на вулиці - дотягну, а на КП розберемося. У Сде Бокер приїхав десь о двох ночі, втомлений відразу завалився відпочивати. Лев помітив що я приїхав, зайшов, чекпоинт пройшов не вилазячи з ліжка, пречудово
В дорозі 621км та 28ч.

Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

[segar29]

30.10
Проспавши 3 години прокидаюсь близько о 6 ранку, перезавантаження успішне виконано Їдемо цього разу на південь у напрямку Эйлата. Пагорби все продовжують діставати, але розім'явшись настрій полішився.







Помічаю якесь дивне биття переднього колеса, зупиняюся перевіряють гм обід цілий, але покришку дивним чином повело і вона прийняла нерівну форму Кепські справи, а дорога ще довга, так мона і не доїхати. Страшенно захотілося борщу та/або будь якогось м'яса О 9 ранку в Мицпе-Рамон заїхав на бензоколонку в кафе нічого путнього, для чого вони там взагалі зате в магазинчику знайшов шинку та сендвич, ну це вже інша справа





Далі теж заліковий 10км спуск у кратер Рамон. І знову безмежна краса

[segar29]

Спустившись просю дамочок зафіксувати мене для історії



і знову підйоми, довгі прямі й знову підйоми-спуски. У цей день температура вже була побільше +32, не пекло звичайно, але руки вже починали горіти, весь час їхав без рукавичок.















танків не бачив

На 713км повинна була б подаватися вода, прошарив місцевість нічого не знайшовши скидаю смс Талю. Отримую відповідь - води нема, я вже дуже далеко і він не встигає, до наступного місця де можна набрати 26км. Але чуйка Артема не підвела він економив тому у флязі ще залишалось 400мл



Дістав мтбшных матрацників, не форсуючи плавно пішов вперед





Оазис у пустелі набуваемий форми звичайного кафе виявився дуже потрібним і корисним закладом взявши сік одержав решти грошей більше ніж чим дав Питаю продавця - у вас сьогодні день щедрості чи як? Він швидко збагнув, що помилився, несподівавшись такого повороту подій подякував і забрав назад зелененьку купюру
Підходив поспілкуватись ще виходець з Болгарії....все цікавився велосипедом, народ там дикий до карбона. Певно дорогий для них тому він збебільше лише у спортсменів.....розмова далеко не зайшла бо його чось заклинило на фразі "гроші то мало чи багато"

Це повідомлення відредагував segar29 - 08 Листопада 2014, 20:52

[segar29]

Сильний боковий вітер

Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

[segar29]

Дорога все ближче сходиться до Єгипетського кордону. Періодично туди-сюди їздять військові патрульні машини, я відчуваю за мною стежать





Вперше бачу блок-пост, зупинився сам спитати чи можна мені їхати далі. Виявилось один із солдатиків слов'янської зовнішності розмовляв зрозумілою мені мовою, запропонував мені холодної водички Округа здобуває усе більше випалені забарвлення. На одних з пагорбів можна побачити Йорданію, Египт і Саудівську Аравію.













Десь після обіда несподіванно з'явився прокачаний шоссер. Під гору він валив добряче але у погорби не дуже тому намагаюсь добрати та швиденько сфотографувати поки він не втік



На спусках сильно не розганяюсь бо покриха потроху все більше розповзається, колесо резонує і все більше відчувається биття. Із заднім колесом і на далі стара біда - підкачую, але тримає довго.



Дорога в Эйлат закінчується звивистим 15км спуском з перепадом висоти з 750м до 0м Знаходжу чекпоинт КП7 812км - монумент присвячений прапору, саме тут його підняли у часи ізраїльської війни за незалежність у 1948р.




Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

Це повідомлення відредагував segar29 - 08 Листопада 2014, 0:43

[segar29]

Починало вечоріти....у пересувному вагончику взяв пару хот-догів і звичайно коли) відпочивши в скверику в декількох десятках метрів від Червоного моря поїхав далі...







Вітер зустрічно-боковий, щось швидко втомився. Заїжджаю на зупинку полежати яких до речі на всьому шляху велика кількість. Перемикати передачі ставало все дедалі важче того і чекай, що невдовзі зламаю лапку. Зупиняюсь для вирішення проблеми. Все полагодив і тільки від'їхав дивлюся обігнали "даїшники" та чекають на мене, во блін Запитують куди їду і все таке...добре що один поліцай із двох більш-менш зрозуміло розмовляв по російській....кажу - тримаю дорогу на Сде Бокер, вони офігевші - це ж далеко і не зовсім безпечно, краще вдень їхати. Та де...це ж всього 140км)))) не хвилюйтесь все буде добре, десь в ночі приїду гладка + широчена дорога, узбіччя 1,5 метру, ніхто скажено не ганяє, гг небезпечно)) хлопці та ви ще не бачили шо в нас робиться щоб відчепились кажу - десь там позаду не знаю де, ще 20 таких їде...вони взагалі просіли перевірив чи добре видно мене з машини таки відпустили
Звертаю з автотраси на Shizafon і одразу знов прямовисна 8км стіна ще і вітер в мордас ну дуже класно. Але цього разу усе добре, швидкість тримаю. Їду в темряві хоча розумію що навколо краса ехех. По дорозі знов зустрів Ріната, також назустріч проїхав росіянин ігор Зав'ялов, потім ще один росіянин Сергій Кіргінцев в парі із німцем Томасом.
Побачивши мене Таль із Левом на автівтці зупинились, перевірили чи все в мене добре. Дорога в Сде Бокер пролягала зворотньою дорогою через кратер Рамон. В підйомі з кратера пару разів зупиняюсь. В Mitzpe Ramon приїхав десь о 03:30 і одразу до одної бензоколонки взяв кефірчику потім чайку потім на другу, там натягнув ще одежі. В ту ніч вже було прохолодно +10, боковий вітер не вчухав. Зненацька перебіг дорогу здоровенький такий дикобраз хотів було спочатку зупинитися, але поки надумав вже було далеко. В Сде Бокер КП8 995км приїхав аж о півп'ятої ранку Спека вдень та холод вночі зробили свою справу - приїхав трохи припухший Треба було поспати але в номері виявив сплячого Андрія, та замість того весь час пробалакали...виявилось він зійшов з дистанції через проблеми із травленням. Заднє колесо знов спустило, перевіривши покришку із середени нічого такого не знайшовши довелося знов ставити нову камеру.


Трохи фото з інету з місць подій (фото клікабельні)

[segar29]

31.10
Виїхав з КП8 995км о 7 ранку, до фінішу залишалось 215км. Дуже великих підйомів більше не передбачалося і це втішало. Дорога на 70% була той самою тіко в зворотьному напрямку довгою і нудною. Нічого особливого, просто загальна втома плюс недосип дававсі в знаки сухпайок вже давно не ліз до рота Заїхав до бензоколонок узяв чеків. За 120км до фінішу полив дощ стало прохолодно, дощовика не було, вітровка майже не допомогала. Зупинятись не було бажання. Просохнув знов полив дощ







До тель-Авіва підїжав вже повільно. В передстартовому кафе (фініш співпадав із стартом) узяв чек, але пізніше виявилось, що апарат не був переведений на зимовий час тобто 67:35 то є правильним часом та поїхав у люлю відсипатися. Витратив енергії настільки що спав мов вбитий у двох терміках під ковдрою.

В суботу майже як огірочок поїхав на фініш, але мало кого побачив, бо всі хто прибув зранку пороз'їджались спати. Трохи покатавсі по "трассі здоров"я", десь о 15тій дня здійнялася сильна буря, дощ, який споганив все барбекю. В день відльоту покатавсі ще по місту в пошуках пакувального матеріалу, походив трохи пішки та випробував місцевий поїзд.















































Так цей бревет є з найважчої категорії. Але він того вартий. Це підтвержджують слова досвідченого німця Peterа Zinnerа який кацца був слідуючим за мною на 962км відмітці він сказав "Я проїхав маршрутів понад 200км 304 рази , цей ізраїльський є 305м, і я ніколи не був так близький до сходу ніж зараз", він таки доїхав.

Вупщем одним словом було класно, колінки цілі, лише дупу натер я задоволений, рекомендую. Правда проведення 1200 буде вже лише через 4 роки....ну от якось так.... мій альбом





Це повідомлення відредагував segar29 - 08 Листопада 2014, 1:30

[ShBr2k]

!!ЖИР!! Текст еще не читал, картинки не осознал... ))

[Sera]

Блиин, мегакруто!!!
Дякую за такий шикарний звіт, не міг відірватися поки не дочитав!
То ти і в Ізраїлі всіх обігнав, респект!
Я так розумію це взагалі один з найважчих марафонів...
А фотки ніби як Марсіанськи простори.