Тисовиця, Маршрут на всі смаки

Передмова.
Проміняти круїз "Вишиваний шлях", "Велодень" та ще купу цікавих імпрез, на які багате наше місто. Виїхати з дому о 5:45. Замотувати ровери біля приміських кас у величезні чорні кульки, імітуючи чохли. Їхати 3 години в електричці, щоб потрапити на старт маршруту. ... ??? Ні, краще я висплюсь.

Еге ж бо...
У мене було прекрасне виправдання. "Я дуже втомлена". Воно не спрацювало.

Тож о 9:45 я вже потягувалась, розминаючи кістки на вокзалі у Стрільцях. До слова, там навіть гарніше ніж ніж на Сколівському.

По традиції першим ділом - сніданок. Нічого кращого ніж ресторан у Лопушанці ми поблизу не знайшли. Годують смачно та дешево. Але! Будь обережні. Ми себе з їхніх альтанок та галявини потім 2 години витягували. Ну дуже затишно

Маршрут направду на всі смаки.
Автори маршруту кажуть, що він за складністю середній, місцями вище середнього і для досвідчених роверистів.
Ну...... Щось я не впевнена. Зі мною їхав хлоп, який вперше в цьому році сів на ровер - лишився живий



Тож, про маршрут, а він пролягав:

через крупні села з ресторанами
з яких ми почали



через маленькі гірські поселення
де місцеві пригостили нас 1,5 літрами домашнього молока і половиною батону, які ми з радістю втоптали потім на обід. До слова, Виців - останне село перед Хребтом




по трасі
дорога з дірками, точніше її майже немає. Таке собі 2-ге Комарно



по грунтівці
переважно в гору



по суху
де-не-де із гіллясти завалом



по заболоченню
в яке я втопила ліву ногу, бо загрузла посеред калюжі. Такі заболочення не завжди є де об`їхати. А іноді вони траплялись дуже не сподіванно і ми влітали в них на швидкості з гори. Тож будь уважні.

по рівнині
де краще вкрутити педалі, бо далі середня буде 10-12км. Ну, хіба ще на спуку можна розігнатись. І це впритик, щоб встигнути на електричку на 19:00



по горах
як вверх, так і вниз. Десь доводилось навіть іти пішки. Занадто перелопачена дорога після злив та корів. Там хіба даунхільщикам комфортно спускатись буде.



навіть з переправою
це були, певно, найяскравіщі враження. Ще ніколи не переходила Дністер вброд. Фоток, правда, немає... Саму переходити річку мене не пустили, бо вода була десь 70 см. Як будете переходити - дивіться, на дні має бути місток з каміння. Шаг вправо/вліво - вода по пояс і вище



До дому
На електричку встигли впритик. Навіть в Стрільці не поїхали, сідали в Лопушанці. До слова, там можна і виходити, коли стартуєте на маршруті. 3 години напів сну. Подряпини, синці, обгорівщі руки, плечі, ноги і шалена кількість задоволення.

Набір висоти не важкий. Можете дозволити собі 2-3 зупинки на 30-40 хв + покупатись на переправі. А дуже приткі може й повечеряти в ресторані в Лопушанці встигнуть. Він там прямо біля станції.

Спробуйте, раджу!

Це повідомлення відредагував LeDI - 02 Червня 2015, 8:42

Просто шикарний фото звіт! Дуже гарний маршрут.

Дякую
А маршрут дуже раджу

Прэлестно.

Когда дочитал до ресторанчиков. даже вернулся глянуть хто то пыше. Не мимо ли ЧД клацнув. Добре, шо в житти кроме рыгания на вынос, и безконечно долгого кручения педалей, есть так много прекрасного и вкусного.
Жалию о таких же своих поездках.

П.С. и купы соби велочехол, не треба имитировать велочехол.

Це повідомлення відредагував ЧД_ - 02 Червня 2015, 8:17

Та, от треба, ЧД, розжитись чохлом. І ще ліхтариком

А про ресторанчики..., то я завжди віддавала перевагу задоволенню перед регламентом

А посилання на трек можна? Хочу повторити

...за фотки - респект, особливо, із братами нашими " меншими"...

...не бажаю зменшувати вплив на нас істот , з якими ми втратили здатність розумітися і спілкуватися...

Є хіба той, що перший в пості... Інакшого, на жаль, не збереглось...