РЕЄСТРАЦІЯ | СТАТТІ | ПРАЙСИ | АДРЕСИ | ЗВ’ЯЗОК




тормоза Avid в магазине VeloMAX во Львове

  Reply to this topicStart new topicStart Poll

> Самбір-Хирів-Соліна-Кузьміна-Перемишиль-Львів, 261км, старт в 7,00 від Самбора і фініш
Krool
Дата 27 Липня 2015, 12:56
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 383


261км, старт в 7,00 від Самбора і фініш у Львові в 1 ночі)
по містах Самбір-Хирів-Смільниця(кордон)- УстрикиДолішні-Соліна-Войнткова-Кузьміна-Красічин-Перемишиль-Медика-Мостиська-Городок-Львів.
Проспавши якісь 3 години, потім годину в поїзді, треба було добре підзарядитися і, тому Самбірський Еспрессо + кокакола, вийшов як хороший енергетик.
Старатнули біля 7 ранку, і якось котилися між ямами Самбірщини і Старо-Самбірщини. Краєвиди нам не відкривалися, бо туман був настільки густим, що видимість певно не більше 50метрів.
Машини зустрічалися рідко, тим більше маршрутки. Цікавим для себе, було випадкове відкриття памятника Швейку, ото їдеш між ямамами, на які прикуті 80% уваги, а тут бах і Швейк! пару фото на память і гоу далі, але не тут то стало, в цьому селі, тобто в Скелівці, є ще дуже красивий костел св. Мартина, початок будівництва якого 1498 року.
До Хирова дорога майже ніяка, але їхати можна, там краще ніж жесть яку я їхав між Рава-Руською і Явором. Минулого року ми стартували з Хирова, і якось стан дороги перед кордоном не дуже запамятався, і вроді як з ямами, але на той раз, нарікань немає, ям вроді як і не було, певно поремонтували. Докотили до кордону перед 9 ранку, на диво була довжелезна черга з машин. Відразу підїхав до порикордонника, де сказав про ситупцію, де куди і скільки їдемо.
Той кудсь подзвонив, точніше попередив шо буде 2 роверисти. Перетинати там кордон на ровері чи пішо фізично не можна, але практично можна. Тому було 2 варіанти, сідати в бусік, і класти ровер в багажне відділеня, так я їхав минулого року, або їхати біля бусіка, типу як пасажир але зовні. Чекали не довго, і нас приписали за якісь 10-15хв. В бусіку їхала українська пара з польськими номерами на заробітки в Швецію. Як я зрозумів на ягоди, час від часу слухаючи про що між собою говорять і нам розказували, то нарікали на поляків, які туди їдуть, і не хочуть працювати, тільки то і роблять шо бухають, а поітм сплять між грядками, поки їхні співвітчизники і наші українці працюють.
Черга наша йшла довго, водій вибрав одну з 4 полос, думав вибере швидшу, а вийшло довше. Тому майже 2 години знайняв нам перетин. На кордоні наші питалися чи їхали ми вже колись так, і поляки куди їдемо, побачили шо ми нічого не маємо, тільки втішилися що їдемо на Соліну .
Чим добрий цей перетин, так то шо тут після українського пункту, відразу польський, не треба чекати 2 черги як на Медиці, і певно так на інших перетинах.
Вїхали і відразу з середньою 28км/год доїхали до Устрик, відразу по вїзді у місто, почув дивний звук шипіння, думав почулося, але на жаль ні... Прокол) За все життя я їх мав 3 штуки, 2 з яких в Польщі smile emoticon.
Поміняли камеру, але вирішили на всякий заїхати підкачати колеса в веломагазині який був рядом. Накачав, і здулося.. камера мала пошкодження біля ніпеля. Прийшлося купувати камеру за 20зл (130грн), поміняв, накачав, подякував, і тут ббах... кулко ся здуло..
криво поставив камеру, і вийшов прокус. Купив знову камеру, ще 20зл, але вирішив поставити попередньо залатану камеру. Почав качати, і тут.... зламався ніпель.. Поставив нову камеру, і поїхали. На щастя це останні технічні пригоди, але забрали в нас досить багато часу, певно зо 2 години.
За Устриками до Соліни як рукою подати, але з нефіговим набором висоти, а ще більшим спуском, на якому не прикладаючи зусиль, і не планував бити рекорд по швидкості, вкотив 72,7км/год .
Соліна як завжди прекрасна, купа людей, човників, катерів, катамаранів, парусників. Не дивно шо це одне з найпопулярніших місць для відпочинку у Польщі. На жаль історія стоврення водосховища є сумна, але тим не менше.
Троха відпочивши, випив коли 0,2 за 4зет з львівськими вафлями в кафе, спустилися до озера. Я немав бажання купатися, але мій колега по дорозі Олег скупнувся).
Час прижимав, бо вже була 15 година, а ми за 95-100км від кордону, де біля 1100м набору вистоти, а до поїзда 5 годин. Далі вже було важче їхати, почалися серйозні підйоми і серпантини. Один з яких, як виявилося, мав на піку 22,5% кут, я ледве виїхав, задньої зірки з 26 зубцями мені явно було замало, а передня на 39 забагато. На цьому підйомі на 8км - 200м набору висоти. Робиш один оберт, а проїздиш заледве метр, злізати і йти пішки не серйозно)) Зато потім кількакілометрові спуски з рівним асфальтом, де їдеш за 60+ і не переживаєш шо буде яма.
Ближче до Перемишля почав розуміти шо часу так мало, а сил ще менше, і певно не встигнемо на електричку. В Красічині за 10км до Перемишля, де замок зробили останню зупинку як собі думали перед кордоном, щоб закинути якісь кілорії і наганяти час. Сил ставало все менше, і в Перемишлі вирішив що все ж не встигаємо, тому краще відпочити в місті, ніж на кордоні. Так і зробили, заїхали на пл Ринок, там знайшли кафешку, де були величезні кебаби по 7зет, я свій навіть не зміг доїсти, випили енергетику. Посиділи навпроти фонтану де рядом памятник Папі, і покрутили далі, і на диво їхати стало легше, і швидше ).
На кордоні була величезна черга з машин, але як кажуть досвідчені люди, це таке завжди. На пішому людей майже не було і ми 2 кордони перетнули за лічені хвилини.
Надія всеж таки сісти на Львів хоча б в маршрутку була мала, але .. остання маршрутка поїхала. Ну ... якісь 80км це вже фігня, якщо позаду 180км, і набору висот на городоцькій трасі не передбачалося.... Ну і сам факт що в кінці буде поза 260км, додавав ентузіазму. Поїхали, їхати вночі легко психологічно, не видно підйомів, а вітер в спину і гроза яка намічалася позаду мотивувала крутити педалі без зупинок.
Зупинялися хіба 2 рази на заправках, ізотонік закінчився давно, кола вже не смакувала, на ура пішов Живчик з смаком апельсину. 3,5 години пролетіли дуже швидко, хоча втома давалася взнаки, а спати хотілося ще більше. Городок який їхали через окружун здававався не скінченним. Десь в 1 ночі вже був біля дому. Насправді не вірилося що все ж приїхав, все добре, купа вражень, емоцій, досвіду і не тільки. Вдома встав на вагу для цікавості, -3,5 кг ), хоча за день випив кілька літрів рідини.
Дякую Олегу за компанію, сподіваюся теж вражень і емоцій дістав достатньо)
детальну статистику маю на велокомпі, бо він не глючив, а от запис треку помилково виключилася в Шегинях, до Городка я не дивився на телефон, і не переживав про запис треку, але глянути статистику як їхалося вночі по шосе від кордону було б цікаво, бо постійно було враження що їдемо дуже швидко) хоча певно так і є, бо 80 км проїхали за 3,5 години
трек на страві


user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image

user posted image
user posted image

user posted image

user posted image


user posted image
Email PosterUsers Website
Top
demon
Дата 27 Липня 2015, 22:28
Quote Post


Membёr
****

Звідки: Львов (район Южный рынок)
Повідомлень: 1665


Top
Alina
Дата 19 Серпня 2015, 13:47
Quote Post


Alina
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 492


Дякую за звіт. Цікаво і корисно.
Email Poster
Top
frankpapasample
Дата 19 Серпня 2015, 16:44
Quote Post


Зацікавлений
**

Звідки: Львів
Повідомлень: 235


Ну 200 метрів на 8 км це не так багато. Їдь в Буковель зі сторони яблуницького перевалу. Там десь 500 на 6 км)
Email PosterUsers Website
Top
erednimras
Дата 23 Серпня 2015, 0:02
Quote Post


Початківець
*

Звідки: LEMBERG
Повідомлень: 77


++ круто, треба буде якось також проіхатись в тому районі
Top
Krool
Дата 23 Серпня 2015, 16:27
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 383


QUOTE (frankpapasample @ 19 Серпня 2015, 17:44)
Ну 200 метрів на 8 км це не так багато. Їдь в Буковель зі сторони яблуницького перевалу. Там десь 500 на 6 км)

в залежності від довжини маршруту wink.gif
якшо позаду більше сотні км з парочкою серпантинів, то ті 200 на 8км видадуться важкими wink.gif
Email PosterUsers Website
Top
Krool
Дата 23 Серпня 2015, 16:48
Quote Post


Постійний учасник
***

Звідки: Львів
Повідомлень: 383


до речі, в пятницю проїхався в тих же краях, але троха більше =)
стартанули в Шегинях, далі вздовж українського кордону на Лісько, Команьчу, умовний польсько-словацький кордон, Меджілаборці, заїзд в музей Енді Воргола, Гуменне, Міхаловіце, Вельке Капушани і до словацько українського пішого кордону в Великих Слеменцях, але там був епік фейл, він працюює до 21, а ми біля 22 приїхали. На переході на велокомпі вже було проїхано 270км. "Поцілувавши клямку" нас поліцейські відіслалали на перехід Верхнє Німецьке - Ужгород, туди ще 45км. І посеред ночі, вже в спокійному темпі покрутили. Там тільки на машині можна перетнути кордон, там ще кілька годин прочекали щоб хтось підбрав. На щастя знайшлися такі люди, мого колегу і 2 ровери забрав бусик в якого було 1 місце, а мене словак, який сам їхав на машині на закупи до Ужгорода. Вже десь по 5 ранку ми перетнули кордон, але вже спізнившись на всі поїзди на Львів )) бо прямий яким ми мали їхати був о 23.50, наступний в 5.10, а ще наступний біля 15. Оскільки я перед поїздкю спав 2,5 години, втома була шалена, спав на ходу. І вже йшла 30година без сну вирубувався, поїхали з пересадками через Мукачево. Правда в кінцевому результаті, я не знав від чого більше був замучений, чи від кількості проїханого, чи від майже 6 годин в дорозі в електричці, яка зупинялася біля кожного стовпа, до Львова ми приїхали в 17,00 =)

user posted image

user posted image

рік тому я вже був в Меджілабірцях, але на іншому "спеші" )
user posted image

user posted image



трек на страві

Це повідомлення відредагував Krool - 23 Серпня 2015, 16:58
Email PosterUsers Website
Top
1 Користувачів читають цю тему (1 Гостей і 0 Анонімних Користувачів)
0 Учасників:

Topic Options Reply to this topicStart new topicStart Poll